Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Переводы
Опубликовано: 2019-12-08 21:46:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я
Під соснами бенкет почався.
Нас всіх з’єднало ремесло.
Демократичне в нас начальство –
Для тостів мікрофон взяло.
Було все миле і знайоме…
А я, як щось смішне й старе,
Повідав голові цехкому,
Що він з нас хабарі бере.
Всі розсміялись машинально,
Вдавали, що збагнули гру,
А він – ставний, монументальний,
Мов відрубав: «Авжеж, беру!»
І зміряв нас, умить затихших,
Орлиним оком зверху вниз…
Людці налякано принишкли –
Над зайцями орел завис.
Мов царські почесті складали
В час чаркування голові,
Мене ж цурались, бо вважали,
Що без царя я в голові.
В стакан бурштинна крапля впала –
Сосна тягнулася до хмар,
А я збагнув: життя пропало,
Це древо зверху – мій анчар!
©Тетяна Лавинюкова переклад вірша Сергія Терсімонова 2019
ДЕНЬ ЗДОРОВЬЯ
Под сенью сосен пир начался.
Нас всех сплотило ремесло.
Демократичное начальство
Шутливый тост произнесло.
Все было мило и знакомо…
Преподнеся, как анекдот,
Я председателю цехкома
Сказал, что взятки он берет.
Еще смеялись машинально,
Принять пытаясь за игру,
А он — литой, монументальный,
Отрезал жестко: «Да, беру!»
И, оскорбленный, нас, притихших,
Орлиным взором он обвел…
Молчали — несколько людишек:
Над зайцами парил орел.
Допили, тяготясь виною,
Но, репутацию храня,
Никто не чокнулся со мною,
Считая чокнутым меня.
В стакан мне капнуло янтарно,
И глядя вверх, я сквозь угар
Уразумел, что жизнь кошмарна,
А это древо — мой анчар!
© Сергей Терсимонов
История cоздания стихотворения:
Переклади віршів Сергія Терсімонова (1953-2012) зробила до дня пам'яті поета. Для колег та гостей слова з передмови до книги
"Сатира на полмира":
До Вашої уваги - вірші неперевершеного майстра слова, безмежно щедрої людини, батька п’ятьох дітей, донецького шахтаря Сергія
Терсімонова (1953-2012). Досі перебуваю під враженням після прочитання його посмертної книги "САТИРА НА ПОЛМИРА". Гострі, влучні,
сміливі афористичні рядки, поєднані зі стриманою чоловічою лірикою, глибоко запали мені в душу. Ця людина здатна смішити навіть із
того світу (кінець цитати).
Але там, як побачите, не тільки сатира. Мені ближча його лірика.
Говорят, что выбор есть всегда. Но если бы ещё точно знать, что он правильный. Хорошее стихотворение. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:34:44 |
Цікавий погляд на життя і поведінку людей. Мені сподобалося. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:32:27 |
Війна знімає свій урожай. Біль, сльози, жах, розпач. На жаль і кінця не видно. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:30:42 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |