Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Переводы
Опубликовано: 2019-12-15 17:34:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ПАМ’ЯТІ ТЕЩІ
Вмерла… Чорна стрічка на портреті.
Як сестра – від зайвої води.
З голоду опухла в тридцять третім —
Разом їли юшку з лободи.
Від водянки ми не маєм ліки,
І від комунізму — дигестин.
Тільки ідеолог наш великий
Каже, що не знав нічого він.
Що це: глупство, наглість чи відвага? –
Та вони сміються нам в лице:
«Вже приїлось! Терпить як бумага?»
От вже точне знайдене слівце!
Їм не тільки їлось, ще й пилося
І тоді, і нині, і повік.
А от нам лиш дихать довелося:
«Де так вільно дише чоловік?».
Це вже не набридлива забава –
Привид, що Європою блукав,
Чорну руку голоду кістляву
В серце України запускав.
Тіл мільйони впали у могили,
Інші муки прийняли гіркі.
Ще бабусі нашій пощастило,
Вижити у про̀кляті роки,
Що ставало харчу, хай без жиру.
Гріх за те пробачиться душі,
Що війну пройшла, діждалась миру,
Написала про життя вірші.
Святкувала сімдесятиліття,
Та рука тягнулась костяна –
Аж у третьому тисячолітті
Бабцю наздогнала все ж вона.
Метастази злого лихоліття
До могил поклали двох сестер.
А голодоморове жахіття
Хтось не хоче визнати й тепер.
Так, життя минуло скромно, звично —
Ніби нарікати справді гріх:
Вік підходить звітам статистичним –
Отже, прожила не гірше всіх.
©Тетяна Лавинюкова переклад вірша Сергія Терсімонова 2019
ПАМЯТИ ТЁЩИ
Умерла ещё одна старуха
От водянки, как её сестра.
В тридцать третьем с голоду опухла —
Вместе ели суп из топора.
От водянки нет у нас лекарства,
И от коммунизма — лишь фестал.
А недавний лидер государства
Говорит, что ничего не знал.
Глупость это, наглость или смелость —
Но они смеются нам в лицо:
«Сколько можно? Тема-то приелась…»
До чего же точное словцо!
Им не только елось, но и пилось
И тогда, и ныне, и вовек.
Ими нам дана одна лишь милость:
Пусть, мол, «вольно дышит человек».
Ставший всем наскучившей забавой,
Призрак по Европе побродил,
И рукою голода костлявой
Родину несчастную схватил.
Миллионы сгинули бесследно,
А другие мучились года.
Повезло старухе нашей бедной,
Что не повторилась та беда,
И хватало пищи, пусть не жирной.
И за то простятся ей грехи,
Что, прожив войну, о жизни мирной
Написала многие стихи.
Прожила семидесятилетье,
Но рука костлявая длинна —
Новый век, тысячелетье третье —
А достала бабушку она.
Метастазы года рокового
Унесли в могилу двух сестёр.
А бесстыдный спор вскипает снова:
Был ли, нет ли тот голодомор…
Жизнь прошла, хотя и не в комфорте —
Вроде бы и жаловаться грех:
Возраст-то статистики не портит —
Значит, прожила не хуже всех.
© Сергей Терсимонов
История cоздания стихотворения:
а в фіналі хочу
додати, що імперська азіопа повинна бути зруйнованою дощенту, Серж |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-24 00:39:01 |
Дуже вразила пісня. Мелодія така до мурашок і дуже гарно співають до болю в душі. Велика подяка усім, хто робить таку добру справу. Бажаю успіхів. |
Рецензия от: Елена Гвай 2024-04-23 23:19:46 |
солідарний з вашими
заклинаннями, але слово росія і путэн слід писати з маленької літери :) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:15:06 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |