ЩО Ж МИ ЗА НАРОД ТАКИй?
/ АП Текущий момент /
Страница Абсурдыня (для поэтесс)
/ Конкурс Абсурдов /
страница Абсурд (для поэтов)
/ Конкурс Абсурдов /
Сейчас на сайте 2574 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Бережіть себе!

Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2020-05-25 18:05:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПРОЩАННЯ З ЗІРКОЮ

ПРОЩАННЯ З ЗІРКОЮ

Вище даху сусіднього дому
піднялася горіхова павіть,
зірка світиться в небі нічному,
фотокадром врізаючись в пам’ять.
Вітер гілля розлоге колише,
зірка в кроні, як рибка у сітях,
з нею вже не побачитись більше,
не зустрітись ніколи у світі.
У вікно задивлюсь наостанок –
той знайомий пейзаж – вже минуле.
«Рибку» випустив з крони світанок –
згасла зіронька, нічка минула.
Я застала дитинство зелене
деревця̀, що тепер вище даху,
у вікно заглядала до мене
та зоря без найменшого стра̀ху,
що потрапить в мереживний невід
буйночубого древа-горіха,
і щоночі світилася в небі,
навіваючи спокій і втіху.
От і виріс горіх наш крислатий,
розлетілися діти по світу,
от і з зіркою час розпрощатись,
іншим людям нехай тепер світить.
Не вернуся, в віконце не гляну…
Квітне двір наш бузками і глодом…
Полюбіть мою зірку кохану,
у вікно задивляючись згодом.

История cоздания стихотворения:

7
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 159

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 18.
Гарний вірш, та мабуть це не - прощавай зіронько, а до побачення.
2020-06-26 10:54:54
Дуже дякую, Володимире! Майже сорок років зіронька була з нами щоночі. Тепер там житимуть інші люди. Нехай їм щастить!
2020-06-26 10:58:59
Тетяно, вона Вам світить з іншого боку
2020-06-26 11:02:07
Дякую за подарунок, вірші у вас чудові, душевні.
Образи такі щирі , спонукають до хороших думок.
2020-06-26 08:27:31
Щиро дякую за теплі слова
2020-06-26 10:52:46
Таня, очень проникновенные строки. Воспоминания, немного грусти..а жизнь идёт. Если в душе сохранились светлые чувства, то звёздочка ещё не погасла. С уважением, Ю.Л.
2020-06-25 20:25:09
Дякую, Юрію! Так, зірочка залишилася, це ми перемістилися у просторі. І у пам'яті залишилася, як фотознімок.
2020-06-26 10:56:11
Татьяна, у этого Абраменко не работает кнопка блокировки его произведений, но ... обрати внимание, что некоторым нашим поэтам нравятся высказывания провокатора, поющего дифирамбы стране- агрессору.
Нужно обратиться к Админу, почему , я считаю специально, на странице Абраменко технический сбой? Том де Кэт, где Вы? Почему поэты УПП не могут блокировать эту гадость? Разберитесь, пожалуйста,в целесообразности присутствия на сайте врага Украины.
2020-06-25 16:38:14
Наталья Петровна, спасибо Вам, за гражданскую позицию! Тот, о ком Вы говорите, я у него в ЧС и писать отклик не могу, но на блокировку под вашей рец. под его провокаторской публикацией отметилась. Я уже писала о том, чтобы модераторы и администрация обратили своё внимание на этого - явно ненавидящего нашу Украину. Но, он удалил мой отклик и занёс меня в свой чс. Таких как он - нужно гнать метлой в шею с УПП, чтобы его дух здесь не вонял!
2020-06-25 16:47:58
Татьяна, я под последним стихом успела клацнуть блокировку, а на предыдущих у него не работает кнопка. А главное, что кто-то из наших поэтов ему ставит лайки... Весь мир признал России спонсором терроризма, а у нас на Портале поэт поёт осанну величию и мощи нашего врага.
КАЖДЫЙ ДЕНЬ гибнут наши воины, а мы равнодушны к провокатору в Поэзии.
2020-06-25 17:09:39
Під його публікаціями відмітила я свій протест, Валентина, Ви, а усі інші совки підтримують і навіть говорять про те, що їм подобається Наталья Петровна, на форуме я написала своё мнение, под мнением Тетяни Лавинюкової, будемо чекати того, що підтянуться усі автори УПП, які щиро кохають Україну не лище на словах, які зроблять усе можливе, щоби адміни УПП і модератори заблокували цього путлеропровокатора, який ту на порталі планомірно намагається висловлювати свої совкові думки і словесно принижує нашу багатостраждальну Україну.
2020-06-25 17:18:21
Дякую, Наталочко, за принципову позицію. Адмінам треба писати на адресу admin@stihi.in.ua
Я вже писала тричі. Гадаю, їх бездіяльність пов'язана з карантином до якоїсь міри. Але якщо всі будуть звертатися з вимогою нагнати цього провокатора, результат буде.
2020-06-25 17:27:47
Мне совсем не нравится, что происходит на Портале, то склоки, которые разобщают поэтическое братство, в результате украинская поэзия потеряла многих талантливых поэтов, как Артур Сурганов, Мамай, Василину и многих других...
Потом странное западание кнопок...
Мне кажется, что среди нас есть враг- агент России, который планомерно проводит вражескую политику среди поэтов. У кого -то есть телефон Люды Аблаевой или Кэта, позвоните, пожалуйста.
2020-06-25 18:00:31
Татьяна Лавинюкова, ссылка на Абраменко не открывается.
Что это значит?
2020-06-25 20:03:51
Та нічого не значить, Наталочко! Трохи хибно посилання скопіювалося, мабуть.
Зайдіть іншим чином, за якимось з моїх посилань у форумі. А адмінам пишіть на пошту, я адресу вказала.
2020-06-25 20:09:11
гарно
2020-06-25 10:02:27
Дяка!
2020-06-25 11:15:36
Щемно... Дуже поетично. Але не сумуйте, дорога Тетяночко. Все проходить і все змінюється, тільки спогади у серці назавжди. Обіймаю.
2020-06-19 14:38:31
Дуже тішуся, Ілоночко, що ти знову з нами, наша Зіронько! Дякую за теплий зворушливий відгук, все буде добре.
2020-06-19 16:25:41
Проникливі рядки. Життя продовжується, спогади залишаються.
2020-06-14 11:56:50
Зірки залишаються. Дякую за відгук!
2020-06-14 22:04:07
Дуже чуйно та гарно, люба Танечко! Мої вітання з таким віршем! Суто поетичне сприйняття того, на що звичайна людина може не звернути уваги! А Поетеса звернула, відчула щось боляче та дороге! Обнімаю тебе,
2020-06-12 15:30:38
Юрочко, дуже дякую за відгук та подарунок! Це було написано в останню ніч у домі, де ми жили майже сорок років. Зірка залишилася.
2020-06-12 17:37:01
Танечко! Я зрозумів це відразу. А сорок років - це півжиття. А для когось і життя! І можу уявити, як не просто було все змінювати, хай навіть і на краще! Щасти тобі на новому місці! А за дарунок дякую! Звісно, приємно!
2020-06-12 22:08:05
Не так просто віднайти нову зірку над новим дахом. Та час все лікує і дарує нові враження і інші зірки. Не сумуй, Тетянко!
2020-06-09 20:41:30
Дуже дякую за теплий відгук! У великому місті зазвичай зорі у вікно не заглядають через висотні будинки, освітлення вулиць...
2020-06-10 21:22:42
Гарно, душевно написано. Щирість сяйвом горить. Зірка одна єдина, сяє для моєї душі. Всього найкращого. Саша.
2020-06-04 14:29:29
Дякую, Олександро!
2020-06-05 16:51:24
Бачиш, Таню, дещо спільне є у наших душах...
Дякую за чудову поезію)))
2020-06-01 19:37:55
Таню, читала, а перед очима тато стояв...
В садку мого дитинства також неподалік вікна росте горіх.
Тато садив його для нас. Тато давно пішов до зірок, а горіх розрісся і через його крону проглядають зірки... Все саме так, як у Вашому вірші. Аж мурашки по спині...
Та і перед моїм теперішнім вікном росте горіх. Не знаю, хто його садив...та я обожнюю це дерево. Восени хтось поскаржився, що горіх розрісся, приїхали працівники і почали пиляти йому гілки.
Я плакала, просила, щоб не чіпали хоть тих, що тягнуться до мого вікна, та хто мене слухав...(( Стоїть тепер як свічка... Надіюсь розростеться ще... для наступних поколінь... Горіхи ростуть довго.
А в Харкові я не зустрічала більше цих дерев біля багатоповерхівок.
Дуже дякую, Таню... Пірнула у спогади.
2020-05-29 00:05:18
Аллочко, дякую за спільні почуття і асоціації... Виявляється, горіхи люблять ловити сітями-кронами зорі... Де б не росли горіхи і де б не світили зорі. Дуже цікаве спостереження. Коли ми поселилися в будинку, про який йдеться у вірші, будинок був щойно збудований. Жодного деревця чи кущика. І от добрі люди виростили у дворі цілий ліс. Час від часу деякі дерева рубають чи пиляють. Аличу, вишню, берези, бузки... Мені шкода, але власники дерев (тобто ті, що їх садили) кажуть, що рослини зістарилися. Треба міняти, оновлювати... Мабуть, вони мають рацію. Все одно шкода... Ще раз дякую, Аллочко! І за подарунок, звісно!
2020-05-29 14:27:16
2020-05-29 15:09:42
Какое душевное стихо, до щему! Танечка, так всё близко! Образ звезды делает стихо романтичным и трогательным. Очень нравится. Прими лайк!
2020-05-27 11:24:58
Наталочко, дуже вдячна тобі за увагу!
2020-05-28 19:42:44
Розумію: так сумно і гірко
Розпрощатись з коханою зіркой...
Хоча прощання майже завжди не дуже веселими бувають, з цим ми повинні жити... А вірш сподобався, Таню!Всього Вам найкращого, хай щастить!)))
2020-05-26 11:39:45
Дякую за відгук, Юрію! Весь час ми розлучаємось з чимось, кожна мить нашого життя неповторна і незворотна. Та не журімося... Нехай щастить!
2020-05-26 14:11:29
2020-05-26 17:50:48
Доброго вечора, Танюшо!
Ці щирі і проникливі рядки - прощання не з горіхом чи зіркою. Це прощання з минулим.
А повернутися в нього можна тільки дорогою спогадів.
Дуже гарно, дякую, люба!
2020-05-25 22:41:30
Дорога Ларисо! Дуже дякую за відгук - як же слушно ти все зрозуміла! Нехай щастить!
2020-05-26 13:56:09
Навзаєм!
2020-05-26 16:08:51
Час минає невмолимо, лише пам'ять довіку береже те, що найрідніше, де було найкраще і найспокійніше... Дуже щемно, п. Тетяно. Вийшла гарна опоетизована сповідь душі. Дякую.
2020-05-25 21:53:53
Дуже дякую, Ніно! Доводиться розлучатися з найкращим містом на Землі... Та не журімося! Все на краще... Нехай щастить!
2020-05-26 13:15:54
Таню, доброго дня! мені цей твій вірш дуже щемний, про те, що вже ніколи не повториться. А в мому дитинстві біля будинку росли тополі та окації, і я згадую наш двір, та все що було навколо... Це було і далеко і давно. Цікаві порівняння, та яка ж гарна мова! Просто чудово! Для мене особисто новий вірш від тебе - завжди подія, і цього разу я отримала справжнє задоволення. Всіх благ!
2020-05-25 21:33:35
Оленько, вітаю тебе щиро! Так, це про те, чого вже не буде. Дуже-дуже довго дивилася зірка в моє вікно, аж горіх виріс з маленького прутика у розлоге височенне дерево.
Але ж і кожна мить нашого життя неповторна. Зірка залишилася і горіх теж. Все це зовсім не сумно, а слушно. Якщо якийсь період закінчився, то настане інший. Нехай щастить!
2020-05-26 12:58:19
Няўмольны часу бег, даўно вядома,
І нам яго ні павярнуць назад.
Растання боль усім знаёма,
Ні скажаш ёй:"Ідзі за далягляд".

Шчымлівы, кранаючы верш, Таццяна.
Добрага ўсяго Вам 🌹.
2020-05-25 18:32:08
Вітаю Вас, дорогий Анатолію! Мені не хотілося, щоб було "сумно та нудно", але всі пишуть, що вийшло саме так. Ну, що ж... Скажу: "Ідзі за далягляд" :-) Дякую дуже за цей вислів, який мені сподобався Нехай щастить!
2020-05-26 12:31:08
Навзаім, Тетяна 🌹❤️
2020-05-26 13:20:42

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
пандемия, кризис, но со рвеньем
я работаю на пляже тенью
Рецензия от: Сенилга
2020-07-11 08:14:43
Трогательно.
Рецензия от: Люся Лагутина
2020-07-11 07:58:41
Тут главно, чтоб не лопнула резинка,
А то сгорит на ярком солнце спинка....
🙌 ☔ 😂 😎
Рецензия от: Елена Максимова
2020-07-11 07:55:35
На форуме обсуждают
Підйом, порохоботи, скоро зелень проснеться і почне країну ламать!

Дача, на яку раптово переїхав президент Зеленський, як з'ясувалося, ремонтув(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-11 08:18:56
Роман Ковальов

Мені смішно чути радісні вигуки деяких українців про плівки із розмовою Путіна та Порошенка. Найулюблінійший з них: "Слился ваш(...)
Рецензия от: Радонька
2020-07-11 05:42:20
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.