Автор: Тетяна Лавинюкова
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2023-07-05 18:18:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЩОДЕННИК. У Просторі переходу на українську мову. 01.07.2023

У суботу, 01.07.23,  в бібліотеці на Освіти розпочав свою роботу Простір переходу на українську мову. Темою
першої розмови стали відомі слова з поезії Ліни Костенко: «Поезія – це завжди неповторність». З працівницею
бібліотеки Світланою Булавою пройшла у нас цікава бесіда, присвячена поезії.  Лунали вірші видатних поетів,
таких як Василь Симоненко та Максим Рильський, які зачарували присутніх своєю актуальністю. Кожен
відвідувач міг поділитися своїми улюбленими віршами та враженнями. Також було прекрасною можливістю
насолодитися піснями Ігоря Якубовського, який майстерно поєднав музику та поезію, передаючи їхню глибину
та власну інтерпретацію. Зустріч у бібліотеці стала не лише досвідом насолоди поезією, а й можливістю
розвивати мовлення та обмінюватися враженнями з іншими людьми.

Зокрема трапилася нагода поговорити про багатство рідної мови, коли хтось сказав: "відкрию книжку", а у
вірші прочитали "Еврідіка відкриває очі".
Виявляється, в українській мові є багато синонімів для перекладу російських слів «открывать» і «закрывать».
Намагаймося щоразу підібрати влучний варіант.
Коли мова йде про початок події чи функціонування певного закладу, усунення того, що закриває когось чи
щось, виявлення нових властивостей або про те, що стає відомим, слід вживати дієслово «відкривати».
Приклади вживання: «Прокіп на мене розсердився. Бігає, виставку влаштовує. Сьогодні відкривають»
(Олександр Корнійчук); «Може, ми, як виростемо, невідомі землі відкриємо або ракетоплан збудуємо...» (Олесь
Донченко).
Відповідно до цього вживаємо слово «закривати»: закривати ресторан на ремонт, засідання, змагання, рахунок.
Коли йдеться про замок і потрібно скористатися ключем, вживаємо дієслово «відмикати» («замикати»).
Приклади вживання: «А Панас вже відмикав невільницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за борт»
(Зінаїда Тулуб); «Заперти було нічим хату; гаразд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати» (Панас
Мирний).
Якщо йдеться про те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини, використовуємо дієслово
«відчиняти» («зачиняти»). Приклади вживання: «Пора вікна відчиняти!» (Панас Мирний); «Віра Михайлівна
зайшла до кімнати і міцно зачинила за собою двері» (Вадим Собко).
Коли говоримо про книгу чи зошит, варто вживати дієслово «розгортати» («згортати»). Приклади вживання:
«Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на лаву, розгорнув би Синенький зошит» (Максим Рильський);
«Устав [учитель], книжку згорнув, сховав у свою шаховку й на ключ замкнув» (Борис Грінченко).
Коли йдеться про очі чи повіки, використовуємо дієслово «розплющувати» («заплющувати»), про рот або вуста
– «розтуляти» («стуляти»). Приклади вживання: «Розплющую очі – темно» (Степан Васильченко); «Я лягаю на
софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю» (Ольга Кобилянська); «Вона підводить голову, розтулює уста,
щоб щось випалити, та, глянувши парубкові у вічі, відразу терпне» (Михайло Стельмах); «Не знаю, куди
глянуть, як той рот стулить, де ті руки діти...» (Архип Тесленко).
Джерело, яким ми скористалися: Наталія Клименко «Українська легко!»
Інший привід для обговорення виник, коли пролунала пісня на вірш Костя Москальця з рядками:
І губи її ніжні, навісні
До себе посміхаються вві сні.
Що тут означає епітет «навісні»? Які це губи? )  Думки наші розділилися, тож ми скористалися тлумачним
словником. Ого, скільки значень має це здавалось би просте слово:
НАВІСНИЙ, а, е. При якому кулі, снаряди і т. ін., описуючи в повітрі круту дугу, падають зверху (про стрільбу).
Ми ніде під кулями не гнулись, Під вогнем прямим і навісним (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 298).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.
Коментарі (0)
НАВІСНИЙ 1, а, е.
1. Який нависає над чим-небудь. Інколи доводиться користуватись навісною переправою (В дорогу, 1953, 60);
Збудували [колгоспники] великий цегляний свинарник, обладнали його навісною дорогою, провели туди
водопровід (Колгоспник України, 2, 1957, 28); Грубе коріння вп'ялося в закам'янілий ґрунт навісної стіни (Ігор
Муратов, Буковинська повість, 1959, 304).
2. Побудований так, що при потребі може підніматися і підвішуватися. Тепер уже багато навісних машин
успішно конкурують з причіпними (Наука і життя, 5, 1958, 26); Засніженим полем валка тракторів знов тягнула
цілий поїзд навісних плугів, борін, культиваторів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 401).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.

НАВІСНИЙ 2, а, е.
1. Те саме, що навіжений 1. То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати!
(Тарас Шевченко, I, 1951, 303); Сахно подалася б шукати дорогу до гаражів, коли це до її кімнати з'явилися
чорні окуляри навісного лакея (Юрій Смолич, I, 1958, 87);  * У порівняннях. Я блукав, мов навісний, Без крихти
хліба та оселі (Павло Грабовський, I, 1959, 206);
//  Уживається, як лайливе слово. — Я не піду, мамо, — говорила дівчина, — я його не люблю. — Навісна! —
скрикнула стара. — Що ти говориш мені? (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 179); — А дурна, а навісна, — шепочуть її
губи (Степан Васильченко, I, 1959, 274).
2. Який виходить за межі чого-небудь, дуже сильний, несамовитий, шалений. Юрба з навісним лементом жене
Тірцу, аж поки та зникає (Леся Українка, II, 1951, 162); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним
(Андрій Малишко, Любов, 1946, 44).
3. Противний; ненависний. Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (Гулак-
Артемовський, Байки.., 1958, 157); Уткнула [Люба] голову в подушку, Ховалася від думок тих навісних (Іван
Ле, Міжгір'я, 1953, 50).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.

Отака цікава розмова вийшла!

История cоздания стихотворения:

Це особистий щоденник. Коментувати не треба. Буду редагувати та доповнювати, коли матиму час :))
Подій багато, не встигаю.