Автор: Память Майдана
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-12-08 13:44:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Альманах. Подборка 13

БУДЕМ, БРАТТЯ, ПАМ’ЯТАТИ
Автор Снитко Людмила

Будем, браття, пам’ятати
як прагнули волі,
для нащадків-українців
щасливої долі!
Як молили у Господа
ми чистого неба!
Щоб свого не віддавати!
Й чужого не треба!
Будем довго пам’ятати,
хоч сто років сплине,
як той Яник дурнуватий
грабував країну.
Не забудем як палали
на Майдані шини,
як «народні» утікали
«обранці» з країни.
Хто забуде – нагадаєм
як упир кремлівський
підло в нашу Україну
вдерся своїм військом.
Як принижував він мову
нашу солов’їну.
«недомова»?! Тьху на нього –
на недолюдину!
Будуть завжди пам’ятати
та у мирі жити
на землі щедрій і вільній
Тарасові діти!
І сорочки-вишиванки
(найліпшу окрасу!)
будуть з гордістю носити
правнуки Тараса!

***

Всі разом вставаймо з колін
Автор Наталка Ситник

Мільйонна могила країни -
Сувора земля Соловки,
Душа нерожденна дитини,
Скорбота й печаль на віки...

Горнило шаленого ката,
Система без совісті й прав,
Насильства, наруги і мата,
Народ мій, ти все це пізнав.

Розруху у душах і вірі,
Пригноблення честі й сім'ї,
Замовчування свавілля
На Богом нам даній землі.

Цькування за гідність і мову,
Табу на свободу і честь.
Сміття в головах і полова,
Та всюди занепад і смерть.

Стражденний народ України,
Із західних, східних сторін,
Всі разом за волю країни,
Всі разом вставаймо з колін!

***

Гуртуймось, українці!
Автор Наталка Ситник

Немає України – це просто шмат землі,
Немає українців, немає взагалі…
Так хочеться Росії, приємно так Кремлю,
Імперія величності, імперія жалю…
Імперія розбрату, пихатості і чвар
На стороні сусіда роздмухує пожар.
Кричить по всіх усюдах – тушіть, горить, братки!
Розумні добре знають, що все то навпаки.
Безсовісно, безчесно і низько, братній рід
Лиша на Україні кривавий, довгий слід…
Ми нація із сильних, ми віримо у Бога,
Гуртуймось, українці, і буде перемога!

***

Слезы, слезы, только слезы...
Автор Елена Ясковец

Слёзы, слёзы, только слёзы...
Плачет сердце... видит боль..
Дети, дети... хотят счастья,
хотят Воли - руки к Небу...
Нам позволь?
Жить в стране прекрасной, новой,
И свободной от оков,
Руки к небу! души в вечность...
Кровь... воздастся...
Сгинет тролль...!

***

Небесной Сотне
Автор Светлана Александрова


Сердце, как разбитое стекло,
На осколки, кровоточит рана…
Сколько вас, родные, полегло!
Сколько вас ушло от нас так рано!
Вы — сыны украинской земли,
Наша гордость, наша боль сегодня!
Как уходят в небо журавли,
Так уходит в небо «наша сотня»…

История cоздания стихотворения: