Розум багатіє від того, що він отримує. Серце - від того, що воно віддає.

Автор: Татьяна Кострица Мереуца
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-07 00:00:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Статус "кво"

Мереживо зими в червоних цятках -
на ранок не повірила очам:
оце так сніг! Хоч лютий, ще спочатку,
нагадував весну і час втрачав.


А ми раділи "липовій" вже люті -
яскраве сонце засліпляло зір,
трава зійшла у затишку й, по суті,
не слухали, що тризнув десь ефір.


Аж, ось, - метаморфоза заметіллю!
Тепер сміявся лютий, чувся сміх:
"Зарано ви позбутися хотіли,
моїх чеснот і люті" - та на всіх


насипав снігу - "щоб не позичати"!
За ніч змінив декор, узяв гачок -
деревам і кущам в червоних цятках,
мережива наплів, як павучок...


Малеча знов раділа білій казці -
батьків "впрягла" до санок... Ну, так, ось:
і лютий статус "кво" зберіг й поразці
серед щасливих місця не знайшлось...

06. 02. 2018 р

История cоздания стихотворения:

фото сьогоднішнє, моє.

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 166

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Микола Бескровний

Лютий, як правило, буває в 50 відсотках холоднішим за січень. Дуже гарний вірш, Таню. Сподобався. Натхнення і всього найкращого!

2018-02-08 10:28:45

Татьяна Кострица Мереуца

Дякую щиро, Колю!

Дощ змив усю красу!
Мінливий лютий дуже.
Та має ще ресурс
прихований, потужний.))

Краси і натхнення!

2018-02-08 10:59:29

бойтон

Гарно написано...Счастить!

2018-02-07 19:24:44

Татьяна Кострица Мереуца

Так, пощастило! Ходила-блукала по цьому м'якому снігу, фотографувала та насолоджувалась красою!))
Дякую, Бойтон! Нехай і Вам щастить!

2018-02-07 22:48:22

бойтон

2018-02-08 16:07:24

Николай Ничипорук

В краях у наших ми великі скнари.
В нас снігу не просіть серед зими,
бо ми в комору снігу не набрали
в ті дні, коли хурделиці мели.
Не встигли озирнутися навколо,
а замість снігу все навколо голо.

2018-02-07 19:16:32

Татьяна Кострица Мереуца

Радіючи, зачаровано,
стрічає душа гостинно
красу - і цей сніг оновлений -
миттєвості, швидкоплинне...

Щиро дякую, пане Миколо!

2018-02-07 22:43:35

Камертон

Природа - це така панянка, яка робить все що схоче. Вона ж - жiнка, для неї можна!
Дякую, Тетяно, за вiрш i настiрй! )))

2018-02-07 18:40:09

Татьяна Кострица Мереуца

Так, приголомшена була ранковими вибриками лютого! А був такий лагідний, як весна.)) Та хіба можна не зачаруватися його оновленою красою?
Дякую, красно, Камертоне!

2018-02-07 22:18:29

Камертон

У лютого, ще прізвисько є - "щелевік". Таке викаблучує!... I березень йому теж пiд стать!

2018-02-08 19:06:53

Татьяна Кострица Мереуца

Оце так точно - на наступний день, дощ змив усю красу.!))

2018-02-09 18:26:14

артемия

- а у нас немає снігу, цятками лід після дощу. Тетяно, як мені сподобався твій вірш! Так просто, лаконічно, а з тим, метафорично, радість очам і слуху (читала вголос). Обіймаю. Тепла і натхнення. Арте

2018-02-07 18:34:55

Татьяна Кострица Мереуца

Під враженням і писала віршик. Бо ж вірилося і жадалося: ось-ось вже весна, скільки вже того лютого залишилося...)) А він взяв, та й вивернув кожуха!
Дякую, Арте! Миру, тепла і любові!

2018-02-07 22:13:43

артемия

2018-02-07 22:16:29

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений