Автор: Татьяна Кострица Мереуца
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-09 16:00:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вишиванки повдягали
на гниле нутро
і розтопчують ногами
все святе гуртом.
Розшарілися іуди -
сморід "одкровень" -
"вірте" - б'ють себе у груди...
Дзеркало криве -
сьогоденне, сьогочасне:
вірний шлях в пітьму!
Обліпили простір гасла,
як личинки мух.
Вишиванка урочиста
та гниле нутро...
Час безкарності скінчився,
чуєш, "патріот"...
09. 08. 2018 р
История cоздания стихотворения:
Понравилось. Тёплое, душевное стихотворение. Всего доброго. Саша. |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 13:22:17 |
Щиро дякую, Юрію! Вірші проникають у серце! Мені дуже сподобались! У них надія на мирний результат!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:21:43 |
Щиро дякую, Світлано! Спогади дитинства завжди турбують душу! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:02:16 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |