UA
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Татьяна Кострица Мереуца
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-10-06 15:43:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
У синій далині
У синій далині забутих мрій,
лише незмінні сині зорі світять.
Омріянністі паростки старі -
останнє листя втратили їх віти.
Але ж могли садами там зрости!
Незрадності джерельною водою
не напоїли... Як тут донести,
коли буденне тягне за собою.
Коли душа вночі десь полетить
і сон на мить осяє світлом мрії,
і... запече у серці у цю мить!
І спокою нема, і вже зоріє.
А клопіт і життя поставлять в стрій -
шлях торити свій, наче особистий...
У синій далині забутих мрій,
незмінні зорі із холодним блиском.
06. 10. 2019.р
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 117
Рецензии
| Замечательное светлое стихотворение! |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:30:35 |
| Так, не легко, а зараз тім паче. Зворушливо! |
| Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:25:34 |
| С обручальным кольцом Прометея |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 02:02:16 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |