Автор: Татьяна Кострица Мереуца
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2019-11-05 21:47:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Коні, вершники, гострі шаблі -
степ минувшину пам‘ята...
Він не бачив тут дирижаблі.
Літаки тут над ним зліта...
Споконвічне степам миліше -
простір дикого ковилу,
цього моря коротка тиша
та вітрів невгамовна лють!
Тут козацька дзвеніла зброя,
сила, слава - їх час не стер!
Тут могили... Пролито крові -
захлинався від неї степ!
Море Чорне, одне із свідків:
там, на кручах над ним, - хрести,
всі у маках червоних влітку!
І довіку їм там цвісти.
Проростають червоні маки -
біля круч вкритий ними степ,
де, колись, тільки білі... Змалку
чула сповіді я про це...
А чи довга, насправді, пам‘ять
у людей, та і хто вони?..
Бо летять ці хрести із камню
з круч зруйнованих - в море, вниз...
05. 11. 2019р
История cоздания стихотворения:
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
У меня выступают слезы от
ваших строк. Спасибо! Вы очищает душу!!! |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 05:58:31 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |