Розум багатіє від того, що він отримує. Серце - від того, що воно віддає.

Автор: Татьяна Кострица Мереуца
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-06-03 14:24:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дощ ллє і ллє...

Дощ ллє і ллє... І перестати,
здається, наміру нема...
Чомусь сумна стаття, як запит,
од квітня, досі ще трима.

...  Озимина’ уся пожовкла.
Поліз у зашморг землероб:
боргів захмарних мишоловка,
дощу - не було, навіть, спроб!

Трагічність долі у безвихідь,
коли по швах усе тріщить!
Яка ж, знедоленому,  втіха,
була, коли б пішли дощі.

Цей землероб гукав жадані -
дощами марив до виття...
Чом запізнились, живодайні,
на місяць, на... його життя?

01. 06. 2020р

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 110

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
Жаль того чоловіка. А тепер небо плаче і за ним, і за врожаєм...
2020-06-05 15:09:04
Безвихідь доведе до чого завгодно. На жаль...
Дякую щиро за відгук, Ніно!
Нехай щастить!
2020-06-05 17:13:15
О , Господи услышь молитвы человека.Пусти тепло на землю ты.Цветёт добро, становится бесцветным.Людские души ранит вщет. Всего самого прекрасного.И по - больше всем тепла и доброты.Саша.
2020-06-04 17:56:06
Дякую щиро за відгук, за одкровення душі, пані Олександра!
Поспішаймо творити добро!
2020-06-04 18:41:11
Боляче та сумно, - Чом запізнились, живодайні,
на місяць, на... його життя?
Сподобався вірш своєю глибиною роздумів про дощ у паралелі з життям людини.
2020-06-03 19:37:05
Щиро дякую, пані Валентино, за відгук, за розуміння. Зичу Вам щасливого літа!
2020-06-04 17:54:30
Спасибі за побажання. Навзаєм.
2020-06-04 18:00:08
Так, Танюшо, все повинно бути вчасно. А в небесній канцелярії щось все переплуталося.
Гарного натхненного вечора!
2020-06-03 19:32:23
Виклики життя, вартість життя... і «примхи канцелярії».
Дякую за відгук, пані Ларисо!
Нехай літо радує!
2020-06-04 17:18:07
2020-06-04 17:24:51

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Доброго дня, Наталя Володимирівна! Держіть переклад:

КОРАБЛИИК

Той ранок таким був немислимо свіжим,
гойдались росинки вздовж стежки сильніше,
а поблизу хвіртки цвіли маргаритки,
і равлики грілись у ліжечку квітки.

А тут, по калюжі, так легко, відважно
в далекі краї плив кораблик безстрашно
із аркуша ще не старої газети,
в якій друкували поеми поети.

І сонце яскраве, і вітер попутний
вітрило оббризкали вмить перламутром,
Світилися в серці відрадні надії,
і ранок був свіжим, і купчились мрії.

--
Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться!
Рецензия от:
Лисич Валентина
2024-03-29 16:12:04
Така приємна подорож.

А це моє

Не промовляй "помовч, зажди"...
Авторский переклад - "Не говорите мне, потом"

Не промовляй "помовч, зажди".
Ти Прометей в коханні - любий,
У дотиках пульсують груди -
Трояндами тремтять з жаги.

Притулок пташкою знайти,
Росою - проліском багнета.
Здобуток бути назавжди
З козацьким - альфа та омега.

Ще вранці скелю віднайти
Де провокують в мріях хвилі -
Тотем* безодні на стриптиз -
чи в тім пророцтво від Сивіли.

В день судний скинути корсет -
Коханий мій - геть забобони.
Світ дивовижний без кордонів,
Приникшим біля стоп Скарлет.

Не промовляй "помовч, зажди"...

*Тотем* - в данному випадку Посейдон.
22. 02. 2022.


Не говорите мне потом
Потоком чувств, скользящих мимо,
Я женщиной хочу стать, милый,
Цветущей розой за окном,

Синицей в трепетной руке,
Сверкающей росой... Стихией,
Взрывной и павшей на рубеж,
Исполненной казачьей силы.

И полусонной на заре
Прибой послушать говорливый.
Концы ли в воду Пер-Лашез -
О нас в пророчестве Сивиллы:

В день судный скинуть на скамье
С любимым все свои невзгоды -
Сей жизни обнуляя коды,
Распятых в жаждущей Скарлет.

"Не говорите мне, потом"...
Рецензия от:
Сколибог Олег
2024-03-29 16:06:10
Геннадий, мои овации Вам и восторг.
Великолепное стихотворение.
Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-03-29 15:44:27
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.