ОС-03, Смирнов Николя (завершено)
/ АП Рецензії /
НАРИСУЙ СЛОВОМ. Прием работ
/ АП Проба пера /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2236 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЖИТТЯ - ЦЕ ДИВО!

Автор: Василий Томский
Тема: Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-01-27 18:48:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СИН УКРАЇНИ

Войтовичу Назарію,
наймолодшому Журавлику Небесної Сотні
посвята      
**
– Ну який із тебе воїн?! Ти ж – дитина*
Із пушком під носом, з голосом на зломі.

І яка, скажи мені, біда-причина
Привела сюди?! – Те Зло в духовній комі,
Та повзло, бридке, по вулицях столиці,
Міста вічного твоєї України?

А тобі ще, синку, забавки дивитись!..

А натомість бачиш: знищені, в руїнах
Храми Правди, Щастя, Долі і Свободи,
Вже вирішує майбутнє підла зрада!

Та серденько юне – нашої породи,
Що із честі, волі, гідності! – Як радо
Ви ставали на  Майдан той заповітний,
Щоб не дати зраді зло засіять в душі!

А у серце чисте звір, фашист новітній
Кулю злоби цілив, підлості!.. –  І мусив
Ти життя своє – на злеті! – там покласти,
Щоб майбутнє не змогла сволота вкрасти
Неньчине, родини, України!

– Ні, не буде Україна на колінах!

Полягло вас!.. Вбито вас посеред площі,
Покалічено!.. Новітні яничари
Шлях навік проклали на Криваву Прощу…
– І моя провина в тім!.. і мОя кара…

Як же раноньки позбутися отої?!.
– Це ж тобі ще б, синку, жить, о ненько-нене!..
Не герой і не ікона – син для мене
Із Небесної із Сотні Золотої…

Лиш сімнадцять… – мало так… І як багато,
Щоб за тим ключем полинуть журавлиним!..
Не герой ти – син Назарій мамі й тату…
І навічно – Син всієї України.
********

*02.06.1996 - 20.02.2014 -
Назарчик був дитиною ще по роках, лише сімнадцять…

Тернопільчанин, вчився на третьому курсі  відділення дизайну Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу.  
Його мрії були серед красивих людей у красивій країні. Але доля привела на Майдан – і вибрала інше:  не має зло поглинути його красиву мрію, не має!
З його життя можна сказати лиш одне: мав бути там, де мав бути. Бо йшов за  велінням серця, бо був молодечий запал, бо там вирішувалося майбутнє його країни і особисте майбутнє.
Юний роками, ще майже дитина, єдиний у батьків, Назарій став наймолодшим серед Героїв України. Тож нехай продовжиться незавершений його політ у наших мріях, в наших ділах, в нашій любові і пам’яті про нього
********




История cоздания стихотворения:

оскільки вірш був фахово забракований редакцією, залишаю його тут як мою особисту пам'ять про цього хлопчика-журавлика...
я бачив той день, коли він загинув, я бачив весь той день.
але він там загинув, не я...

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 618

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.
Вірш чудовий. Багато щирості та людяності в ньому, які так нам зараз необхідні.
Якщо не будете більше цей вірш редагувати, цей варіант викладемо, як чистовий. З любов'ю до вас.
2015-03-24 12:07:05
пані Таміло, ось цей варіант з правками продивіться і далі будемо вирішувати
2015-03-24 20:52:06
Вдивляюся в святі образи обличь на фото... Які всі красиві, добрі, милі, дорогі...
Як точно передано передано батьківську любов:
"Ну який із тебе воїн?! Ти ж – дитина
Із пушком під носом, з голосом на зломі.
І яка, скажи мені, яка причина
Привела тебе сюди?!"
Ворог забрав найкращий цвіт нації. Та всі вони квітнутимуть в нашій пам'яті, в наших серцях!

Щире дякую, Василю, за вірш, написаний глибокою любов'ю і щирістю душі.
Вічна пам'ять герою!
2015-02-10 09:11:03
а мені не можеться, а мені болить: хлопчисько, й справді дитина безвуса мені - МЕНІ! - показав, як потрібно бути чоловіком! нормальним чоловіком, котрий починається з цього головного в душі і серці: із вміння боронити свою сім/ю, родину, край, державу. і для цього ходити під кулі.
їх героїщація мені не по серцю, - їм лиш пам/ять потрібна, довга пам/ять та ще найголовніше: щоб їхні смерті не виявилися марними. ото буде найстрашніше для них там, в недосяжності неба...
2015-02-10 10:59:37
слів немає..дякую.
2015-02-10 01:42:22
дивно в серці шкребеться болем: от не було б їх, їхніх вчинків - не було б і твого "мудрого" слова...
тож за все подяка полеглим, котрі першими в країні сказали: "Ми - люди! Ми - гідна нація! Наша доля - наша воля! Ми йдемо на барикади за всіх."
2015-02-10 11:03:40
Мудро говорите, Василію...То є дйсно так....
2015-02-11 18:29:57
Слава Героям...та вічна туга за ними.
2015-02-09 22:08:36
якщо маєм крихту людяности в собі - то маємо і цю тугу в собі нести. і навчити тих, хто прийде після нас, цінувати і берегти їх вчинки в пам/яті. то - найвищі людські вчинки, бо "нема більшого, як хто загине за душу іншу".
2015-02-10 11:06:06
Написано сердцем!
По стилю похоже на былину? Или показалось мне? Но певучие строки.
2015-01-27 19:04:22
трішки зауважу своє, з Вашого дозволу: написано болем. якого я не хотів ніколи і не схотів би пізнати.
бо вельми в житті бажалося сина, бо поставив себе на місце мами, тата: він був їх єдиним сином. і впав на бруківку київську чи не наймолодшим серед загиблих...
2015-01-27 19:11:40
Василію, на ваше прохання, я намагалась побачити помилки чи якісь негаразди в вашому вірші....
Я вважаю ваш вірш билиною . Тому тут може не бути ритму чи рими . Повинна бути співучість і мелодійність, а це є! дуже емоційне присвячення. Мені боляче це читати. Я стримую сльози...моєму синові 20 років. Отож я завжди бачу себе на місці кожної матері, котра втратила дитину.... Я не можу бути вам суддею. Мені подобається й все. На цьому крапка.
2015-02-02 00:23:59
Альгіз, ми всі маємо дивитися на речі з усіх сторін, і так їх побачити, і так про них говорити.
тим більше, коли мова про такі речі, що стосуються найтрагічнішого в житті окремої людини, родини, країни.
або гарно, красиво, людяно, або ніян.
ось і маю знати і бачити, що не помилився і що, принаймі, був щирим і чесним.
2015-02-02 09:55:24
– Ні, не буде Україна на колінах!

Саме так!

Дуже щиро й схвильовано написано, Василю. Біль у кожному рядку. Батьківський біль за свою дитину. І за Україну нашу.

Дякую.
2015-01-27 18:51:45
дякую Вам за розуміння. за сприйняття. за совість дякую.
2015-01-27 20:14:51

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Оригинально и интересно! Понравилось.
Рецензия от: Сергей Комаровский
2020-08-15 21:56:57
Дитячій безпосередності немає кордону!
Натхненного вечора, Валю!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-08-15 21:51:01
Слава золотым рукам наших бабушек!
Трогательно. Бабушка, не зная, готовила, оказывается, изысканные десерты! Вот так и появилось бланманже!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-08-15 21:47:40
На форуме обсуждают
Автор: Сергій Піддубний
УКРАЇНСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ – Ведія

Маковія, в давній Україні свято, що звеличувало великого предка, володоря світу Оле(...)
Рецензия от: Сколибог Олег
2020-08-15 18:48:15
І ЗНОВУ ПРО ПАНТЕОН ГЕРОЇВ...

Хочу вашій увазі представити двох персонажів, які брали безпосередню участь в тих подіях і про яких ви, без сумніву,(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-15 17:28:01
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.