ЖИТТЯ - ЦЕ ДИВО!

Автор: Василий Томский
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2015-01-30 04:37:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НАДІЯ…

(в січневий вечір. початком були  три слова від І.Р.)

З тонких чуттєвих ниток доль
Я розпалю вогонь розмови.
Зачну в'язати долю нову,
Сховавши давнє в антресоль;

І огортатиме туман
Зі слів-метеликів незримих,
Обніме знову нас, любимих,
І розіллється в океан;

І світло душ засяє знов
Теплом і спокоєм в зіницях
Печаль відбілить; а на лицях
Свій знак лишатиме Любов –

І легко, солодко думкам,
І тіло ввійде в невагомість,
І там, у серці, нову повість
Напише ангел щастя нам.

Згадають душі небеса,
Та щедрість благодаті бога,
І заповітну ту дорогу,
Де нас чекають чудеса…

А поки цей вогонь не згас
Розмови тихої, і вечір
Чаклує нам – цілую плечі,
Вуста і руки – в сотий раз!..
*

История cоздания стихотворения:

("если умеют слышать уши, - как может сердце отозваться!" это - из услышанного...)
впервые так остро ощутил: ты возле ада, а думается совершенно о далеком, противоположном ему: о простых буднях, об обидах, нанесенных кому-то твоей глупостью, о любви, несостоявшейся, но такой реальной... о счастье, которым должен дышать каждый день... о жизни, самом драгоценном и важном, чем мы обладаем...
давайте же беречь все это, этот мир, тех, кто с нами!
любви нам и добра!

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 523

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Валерий Хлонь

повністью з тобою згодний...треба берегти це, що ми маємо...вірш сподобався...живі слова у тебе...з добром...

2015-04-21 14:59:07

Василий Томский

Валерію, мої вітання! за спокоєм, миром, достатком і здоровим життям забув нас тут? не зникай і пам/ятай нас, нам від того і легше, і спокійніше, і надія є: колись і в нас буде по-вашому, по-німецьки.
будем жить!

2015-04-21 16:44:49

лариса василишина

Дуже гарний , чудовий свiт Ви змалювали. Щастя Вам i удачi.

2015-04-20 11:20:58

Василий Томский

хотілося б мені видіти таке: боги або не сотворили жінку, або раптом вас не стало на світі - і що би тоді гарного ми, чоловіки, змогли намалювати, сказати без вас?
тож вам - і всі лаври наші!

2015-04-20 11:30:46

Ирина Рассветная

І два метелика душІ
Літатимуть біля лампадки...
Легкі... немає їм і гадки
Як в полум"ї горять віршІ...

2015-03-02 21:32:35

Василий Томский

ой лише вірші душ своїх ми вміємо в полум/ї життя свого палити?!. щоб відрізати, відірвати, спалити мости - тут ми такі швидкі та вправні! а потім, буває, жалю - на все життя. бо не все можна повернути, склеїти, в часі відновити, дати нове життя. ми - не боги, а бавимося з долями власними - як жителі Олімпу.
а потім - лише такі вірші...

2015-04-21 09:56:33

Оксана Васильевна Федишин

Цікавий вірш, Василю. Лірично.
Всіх благ!

2015-01-31 02:48:44

Василий Томский

інколи, пані Оксано, в безнадії шукаєш (чи ховаєшся?) у вимріяний, вигаданий світ того почуття, яким марив-снив, який бачив у мріях, яким себе тішив, коли зроблені дурниці рушили реальнясть, що мав, що не цінував....
вигадками ми вміємо жити...

2015-01-31 05:09:19

Оксана Васильевна Федишин

Написала вам так багато про ваш "вимріяний, вигаданий світ того почуття". Накінець зникло. Напишу іншим разом, якщо нагадаєте.

2015-01-31 12:16:39

Василий Томский

так і не наважились, шановна пані Оксано, розкрити мені таїну Ваших думок про ліричність та цікавість чи то вірша, чи то напівздорового стану автора, якого пора давно б потрясти та повернути у світ реалій

2015-02-07 16:58:09

Оксана Васильевна Федишин

Ах, Василю... Могла би написати, якщо б ви не розуміли духовного світу. А ви його прекрасно розумієте і усвідомлюєте ту мету вашого слова, яке призначено зробити з внутрішнім станом читача те, що зробило з вашою душею.
Маю на увазі, що "вигаданий світ того почуття, яким марив-снив, який бачив у мріях, ..." є насправді не вигаданий, а нав'язаний автору зі сторони духовним світом, він же пропагується і читачу.
"коли зроблені дурниці рушили реальнясть, що мав, що не цінував...." - ці дурниці не ви зробили і не з вашої ініціативи, а вам допомогли зробити.

2015-02-11 02:31:44

Василий Томский

перепрошую, що не погоджусь трошки, але - ні, все нами зроблене і є нами зароблене, я вже давно перестав перекладати провини свої в житті-долі на когось. сам дихаєш, сам і з чаші долі пєш. а чи солодко-гірко - то як питво життя готував ти. (хоча буває, що хтось чи щось підсипле нам гіркоти, чи ми комусь...)
дякую за небайдужість

2015-02-11 11:02:43

Оксана Васильевна Федишин

Давно почала писати книжку про долю, спонукувана слізьми однієї жінки. Та за браком часу занедбала. Тому мені зараз цікаві думки людей із спостереження на цю тему, хоча маю на все свою думку.
А цікаві тому, що надіюсь в їхніх словах побачити ту ізюминку, про яку я не догадувалася.

2015-02-11 11:35:18

Альгиз

Я с вами согласна! Надо беречь то, что есть и научиться выражать свои чувства вслух сегодня и сейчас, потому что ПОТОМ может не наступить...
Спасибо!

2015-01-30 23:40:49

Василий Томский

"потом" действительно не бывает. кроме небытия. жизнь есть только в "сегодня". и все сокровища ее могут принадлежать только в этом дне. как и сокровища своей души можем дарить в дне нынешнем - и быть счастливыми

2015-01-31 06:07:18

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений