ЖИТТЯ - ЦЕ ДИВО!

Автор: Василий Томский
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-03-01 18:30:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПАМ'ЯТІ В'ЯЧЕСЛАВА ВЕРЕМІЯ

«… Ти напишеш нам з Небес високих»   

– Що нового там, на небі, друже Славцю?
Розкажи-но, нам цікаво, нам це треба:
Чи безкрає ваше чисте віще небо?
Як там ангели співають Богу «Слався!»?

Чисте небо… чисте місто… чиста совість, –
Все, як мріяв ти, Небесний Воїн Світла,       
І служив для того людям, в серце мітив
Словом правди, і писав нащадкам повість

Тим життям коротким, що відміряв Строгий.
(… А надій і мрій в любові-орхідеї,
Що ростив ти для синочка і для неї!..)
– То про що твій репортаж останній, з Богом?

Влади там потвори в чорному не мають?
Не болить душа, не плаче: «Ой, загину!..»?
Не стріляють в вас на небі, не вбивають
Ні з-за рогу, ні впритул, ні підло в спину?

– Тут любові і братерства – чисті роси,    
А для праведників – спів небесний лине!
… Тільки б ще твоє тепло відчуть, хороша!
І тебе в обійми, сонце моє, сину!            

– Знай: не марним був той бій зі Злом, що впало
На каштанові алеї твого міста!
… Лиш в синочка звірі тата відібрали –
Та не вбили в душах силу Божих істин!    

Ти й на небі, вірю, робиш те, що вмієш –
В віщі Книги доль і наших вчинків добрих
Репортаж свій пишеш, друже Веремію.

Так з Любові* вироста любові обрій.
---------
* «Бог є Любов», – це ім’я найкраще, найповніше розкриває істину Божої сутності; і вона, вселенська Любов є початком і нашої, людської, котра має з благості Всевишнього запанувати на всій Землі і, нарешті, покласти край злу, насиллю, вбивствам. Чи не того прагнули всі, хто поклав життя своє на вівтар перемоги?!
--------

Веремій В'ячеслав, 22 лютого 1980 – 19 лютого 2014.
Киянин, журналіст, людина, чоловік, тато…– і тепер навічно Громадянин Києва, міста нашого древнього…
Мав вищу освіту, писав про рідне місто, працював у різних виданнях, остання робота - газета «Вести».
Загинув на одній з вулиць столиці від рук нелюдів-«тітушок», виконуючи свої журналістські обов’язки.
Був одружений зі Світланою Кирилаш;  сиротою лишився син Максимко…
Указом від 21 листопада 2014 року нагороджений орденом «Золота Зірка», удостоєний  звання Героя України.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 566

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.

Оксана Васильевна Федишин

П. Василю, доброго вечора. Щира вдячність за участь в проекті «Дзвони серця. Вірші – кожному з Героїв Небесної Сотні». Запрошую на презентацію і прошу передати всім, кого знаєте: http://www.stihi.in.ua/a vtor.php?author=48120&poe m=218818
21.11.2016 – дата пам’яті Майдану – День Гі́дності та Свобо́ди. 21.11.2016 в м. Івано-Франківську в музеї Небесної Сотні (в. Євгена Коновальця, 46) відбудеться презентація книжки (230 сторінок), в яку лягли твори авторів УПП проекту «Дзвони серця. Небесна Сотня». Книжки можна отримати на презентації безкоштовно не тільки авторам, а й всім присутнім. Приїжджайте, запрошуйте на презентацію родини Героїв Небесної Сотні, бібліотекарів (з документом-посвідченням ), щоб передати книжки на бібліотеки, організаторів шкіл, знайомих. А також запрошую вас на презентації продекламувати ваші вірші.
З повагою, О.Ф. Телефон музею: 099 029 9091

2016-10-19 23:38:38

Василий Томский

ну як завше: до потяга потрібного - запізнився, до літа теплого - не приготувався, до щастя свого - не встиг, замешкався, загубився...
дякую вам за увагу, пані Оксано, от би тиждень назад прочитати!
хоча там мають бути автори, корті писали вірші-посвяти, а в мене з цим, ви ж знаєте, не вийшло, тому великої печалі не було у моїй відсутності.
а все пройшло гарно? книга, а книга ж як, гідною пам"яті вийшла? і по текстах, преш за все по якості текстів, і по оформленню?
удачі вам в усьому, мої шанування і повага, що ви таки довели до логічного цю ідею

2016-11-24 20:07:11

Тетяна Лавинюкова

Колего Василю, а якщо Вам вислати примірники видання, то на яку адресу (№ Нової пошти і телефона)?

2016-11-24 20:26:58

Василий Томский

вітаю вас, пані Тетяно, що звернули увагу на мою репліку.
я вже давно тут не був і не второпаю трішки, як реагувати, де виставляти відповідь, тож буде як буде.
з вдячністю прийняв би, і купив би як для себе, так і для шкіл, гімназії нашої, бібліотеки.
якщо хтось займається розповсюдженням

2016-11-24 20:36:39

Тетяна Лавинюкова

Колего, Ви правильно відповіли. Книжки безплатні, Ви можете одержати до 5 примірників. Напишіть номер відділення Нової пошти і свій номер телефону.

2016-11-24 20:52:11

Оксана Васильевна Федишин

Відносно досконалості, п. Василю, - досконалий лише Бог. А людина лише прагне дотягнутися до небесних цінностей і краси. Не так просто з людьми, які складають єдиний організм, та й час – не на користь… . Але в цілому книжка вражаюча, користується попитом. Прийшли додаткові запроси… Жаль,що лише 1000 примірників. Переживаю, щоб всім вистачило і мені в тому числі на ще дві презентації.
Не баріться з адресою пошти - "Нової пошти".

2016-11-25 00:02:04

Тамила Ярцева

Одна з найтепліших та найщиріших присвят, за моїм відчуттям. Дякую вам за ваше тепло та любов. Вічна пам'ять Героям.

2015-03-24 09:10:22

Василий Томский

на жаль, пані Таміла, мене вчили тільки любити, певно, як і багатьох ще в цьому житті. а це була майже марна, програшна справа: якби на землі оселилася одна лиш любов, в цьому був би сенс. зла і ненависті, тиранства і дикості куди більше, і любов ніколи не зможе перемогти зло, якщо і вона не озброїться, якщо і вона не навчиться вбивати зло...
ось тому і гинули, гинуть і будуть гинути такі люди, як В'ячеслав всі інші у часи Революції Гідності, до неї... після неї... така правда життя. страшна і гірка: любов має вміти вбивати і бути озброєною для того. інакше буде знищена. назавжди

2015-03-24 09:44:52

Тамила Ярцева

Тримайтеся, Василю. Люди, які несуть в собі любов потрібні, щоб цей світ не був знищений у звірячих війнах. Цей хлопець не був озброєний, але продемонстрував приклад справжньої людської величі. Він загинув, але у нашій пам'яті назавжди живий. Є ще багато таких, які не стали жертвами, вижили, але довели, що людина - це звучить гордо. Не треба бути звіром, озброєним до зубів, щоб перемагати. Звірі теж гинуть, гинуть бесславно, як звірі. А ці хлопці загинули як люди, як Герою з любов'ю в очах.
Але звісно ви праві, треба про себе дбати, не нападати, але захищати те, що любиш.

Хотіла з вами дещо обговорити. Звернуся до вас у лічці, якщо ви не проти.

2015-03-24 10:04:14

Василий Томский

прошу-прошу, звертайтеся, як вам забажається. чи як зручно. хоч я не є віруюча людина, але знаю, що богові все відомо і навіть наперед, то давно ніяких таємниць не приховую. просто або мовчу про певні речі, або говорю про них відкрито. так що можете чи тут, чи в листі особистому.
а про любов скажу ще раз, як і про смерть: мені завжди зле, коли вона, смерть, приходить, і надзвичайно страшно і нестерпно, коли приходить невчасно: людині ще б жити своїх двадцять, чи сорок, чи й шістдесят років, а нечисть приходить і вбиває. а його, вбитого, хтось народив для життя, його хтось любив, ним жив і цінував його, кохав і чекав теж любові... ось і в богів ніяких не вірую, бо нема від них ні захисту в біді, ні оборони, коли приходить вбивця. ні для малого дитяти, ні для такого, як В'ячеслав та схожих...

2015-03-24 10:38:39

Тамила Ярцева

Я вірю, що Бог - це Любов. І в кожній людині, в якій є любов, є Бог. З любов'ю до вас.

2015-03-24 10:57:34

Василий Томский

мій кумир прорік в часи далекі: "блажен, кто верует, тепло ему на свете!".
напевно, від того мені так зимно вже довгий час...

2015-03-24 11:05:02

Тамила Ярцева

Ми пережевемо це неодмінно. Зараз усім важко, але подивимось на це через кілька років - може, ми зрозуміємо тоді, чому та для чого все це відбулося з нами.
Навіщо нам треба було пережити стільки зради та кривди. Можливо, тільки так ми можемо здобути право на власний вибір, на власний щасливий шлях.
Іноді усе старе життя має зруйнуватись, щоб звільнити місце для чогось нового. Це болісний варіант розвитку подій, але інакше не виходило, ви ж знаєте, країна вже зайшла у глухий кут на тому шляху, яким рухалася.
Поки будемо продовжувати йти в тому самому напрямку, як зараз намагаються наші бізнесмени при владі робити, результатом буде руйнування. Так нас і будуть мучити, поки не зруйнують самі свій алігархічний режим. Нам доведеться терпіти. Або допомогти їм швидше вже зруйнувати ті уламки, на яких вони сидять. Але зараз краще нам поберегти свої сили.
Я так думаю. Все буде добре в будь-якому випадку.

2015-03-24 11:20:58

Галина Ищенко

Якою може бути моя причетність до такої святої справи? Острах не дає самій написати на цю бентежну тему, але коли читаєш ваші слова - радієш, що є кому сказати і є що.
Добре, що є такий задум, добре, що ви так пишете про полеглих в Революцію Гідності.

2015-03-06 18:59:06

Василий Томский

дякую вам за розуміння, Галино. і краще би такого ніколи-ніколи не писати. ні погано, ні гарно...

2015-03-07 08:42:20

Альгиз

Василію....я згодна з Іриною. Вірш написаний чудово. Ви передали діалог двох душ. Коли жінка хвилюється, переживає, вона завжди звертається в думках до дітей чи чоловіка. Так вона заспокоює себе ... В вашому вірші чутно смиренність і прийняття що сталося.... вона хоче йому спокою й тиші...вона дуже сумує і відчуває його душу, чує його голос...І ви вловили це....Вийшла дуже особиста розмова і вона хвилює й викликає глибокі почуття. ... за це вам моя подяка.

2015-03-04 22:02:18

Василий Томский

ви навіть уявлення не маєте, що значить чоловікові жіноче Зрозуміння за те, що він зробив ради неї!
а вже в такому випадку - то найменше, що можна людині зробити, та - ...
дякую вам, Альгіз

2015-03-04 22:06:57

Альгиз

перш за все я маю серце, душу і інтуїцію...

2015-03-04 22:54:08

Василий Томский

оскільки власне своє хвалити не виходить, то я розхвалю: маєш розумне серце, відкриту і багату душу і справжню жіночу з особливими талантами мудрість-інтуїцію, твоє вміння життя відчувати і творити в життя - тому підтвердженням

2015-03-05 15:10:33

Богданочка

Надзвичайно гарно, зворушливо і щемно. Сльози навернулися на очі.

2015-03-02 21:57:06

Василий Томский

дякую вам, Богданочко, а ще більше - вашому чуттєвому сердечку. ви ним і пишете, і на світ дивитесь, ви ним і читаєте. от бі ще йому цього ж світу - прибраного, чистого, в доброті та любові!

2015-03-02 22:03:58

Ирина Рассветная

Класно! Слава Героям! І вічна пам"ять.

2015-03-02 21:48:47

Василий Томский

Ви б мені, Ірино, краще "кісточки " тут перемили, по полицях розібрали та розклали, а я гарненько назад до купи склав. згода?

2015-03-02 21:50:28

Ирина Рассветная

Ні. Тут так гаряче, любляче, болісно... Не можу правити. Написано від серця...

2015-03-02 21:54:35

Василий Томский

для мене, коли редагую, це не аргумент: пишеш про святе - святим словом і серцем, а не спиною, перепрошую, пиши. твори, а не кидай пам/яті кістку, лиш би відчепилася вона. і тут є до чого прискіпатися.

2015-03-02 22:01:42

Валерий Хлонь

дуже важливо, щоб ми пам"ятали це, що було...це все було не просто так, це іде війна зі слом. Зло вселилося в наші душі, в церквах, в радіо і телевізор...як нам відлічити це, що нас губить?...де знайти все це, що нас врятує?...відповідь дуже проста, треба лиш почути себе самого...дякую, друже за твої думки...

2015-03-02 13:32:40

Василий Томский

так, Валерію, все так, бо в словах твоїх - свята правда, велика правда: ми і є до тих пір людьми, поки можемо па/ятати. і можемо бути людьми, бо вміємо цінувати зорблене до нас і заради нас.
мої вітання і моє велике "дякую!"

2015-03-02 16:04:59

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений