Автор: Тамила Ярцева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-02-06 17:02:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ВОЇН ПРАВДИ
______Не перезняти і не змонтувати.
______Для інших дублів вже немає ча́су.
______Дивись, як є, коли хвилина варта
______Життя, а не мільйонних зборів в касу.
Подивись, вдалий ракурс у кадрі:
Площа в світлі палаючих скатів...
Чорний дим, в ньому сніг срібно-сивий...
Сотні рук простягли небу світло...
Очі з сяйвом, в якому ніч зблідла...
Вибачайте, але… це красиво.
Ти в ту мить перед сотнями камер
Не шукав плани й ракурси гарні* -
На ходу сам писав свою долю.
Небо глянуло в очі й на рани
І повірило: ці вже не грають.
Помирають, добігши до волі.
І глядач, той, що скептик упертий,
Не посмів не повірити смерті.
Зойкнув вражено: «Не постановка!»
Ті, що хитро писали сценарій,
Подивились на вас і дізнались:
Це не "задник"** для сцен, не масовка.
Їхні плани в художній обробці
На шмаття розірвали ви, хлопці.
Всі повірили – небо і люди.
Тільки мати сказала: «Не вірю!»
Тільки мати молила так щиро –
Небо, світ, сценаристів: «Врятуйте!»
Але воля – це жити без ролі.
Жити так, як сумління дозволить,
І за те, у що віриш, вмирати.
Ти спромігся. Ви, хлопці, зуміли.
І благаю я зараз несміло:
Вірте сину, згорьована мати.
Тільки кадри із хроніки втрати.
Та у правди є сила і влада,
Щоб у віру свою навертати.
Воскресіння не тіла, а духа.
В титрах Сотня. В імлі світлі смуги.
Імена щирих Воїнів Правди.
* Олександр Храпаченко За спеціальністю був театральним режисером. Під час навчання Олександр виявив себе як талановитий режисер і актор. Щоправда, за своє життя він встиг знятися тільки в одному фільмі з промовистою назвою «Воскресіння».
**Задник - декорація на задньому плані сцени.
История cоздания стихотворения:
Вірш написаний в рамках проекту нашого порталу «Дзвони серця. Небесна Сотня»
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48120&poem=156992
Так, Едуарде, спочатку серце просить хоча би трохи відпочить, і тільки потім починає у всі колокола дзвонить. Дякую за вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 15:05:09 |
Да, Саша, жизнь как рулетка - никогда не знаешь, где найдёшь, а где потеряешь. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:59:22 |
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:55:29 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |