Перцепція*…

Місяць-сорока.
Комети гакають ледь...
Олег Сколибог.

Талановито, Олеже, сподобалось... Забігайте на мого “Альбатрос”а, якщо буде бажання. Хай щастить!

Превосходная образность, Олег...Всех благ!

Я теж помітила слово "ластЯться." А вірш сподобався.

Чуттєво та емоційно. Гарно.

Вітаю, Олег!
Яскравий вірш!
Це саме те, коли Ви, на радість пересічним читачам, відволікаетесь від напрямку поетичного «супрематизму» і створюєте дійсно гідні поетичні твори. Якраз цей вірш — саме той випадок. Практично бездоганним амфібрахієм, так образно, емоційно, оголеним нервом, всього у чотири строфи описати морські перипетії — це дуже круто. Можливо, у кожного в житті бували хвилини, а вірніше навіть секунди, коли в момент дуже складної ситуації, в мить емоційного апогею якоїсь нібито непереборної події, людині на мить здається, що все відбувається уві сні, що зараз вона прокинеться і все буде добре, але вже за мить ти усвідомлюєш, що все це в реалії і тоді мобілізуються усі ресурси організму на подолання проблеми, спрацьовує інстинкт самозбереження. Ось саме про це, на мій погляд, і йдеться у цьому вірші. Боротьба людей зі стихією.
Враження таке, що автор не з чуток знав, про що пише. Олеже, знімаю капелюха! Але це, що стосується теми та емоційної подачі твору.
Проте, на мою суб`ективну думку, є деякі зауваження стилістичного характеру, на розсуд автора. А саме:

— «Елегія сутінків – гаснуть вітрила» — «Елегія сутінок…» — стилістично краща форма однини.

— «Ятраючи блік в ворожбі.» — стилістично не досконале, алогічне речення. Як варіант — «Уразить перцепцієй місяць-сокира,
мов відблиск ятряний, за мить.»

— «Гойдая на хвилях оманливий вирій,
Живих відчайдух знапастить?» — стилістика. Як варіант —

«Гойдання на хвилях… Оманливий вирій
живих відчайдух знапастить?!»

— Після «…ластЯТЬся звірі» тире зайве. — «…ластяться звірі сузір`їв.»

— «Сузір`їв. Палають хвости –

То лихо накличуть комети, дев`ятий
Здолати руйнуючий вал
У прірви,» — стилістика. Як варіант: —

«сузір`їв. Палають хвости

комет, що лихого наврочать. Дев`ятий
здолати руйнуючий вал
у прірви,»

Це те, що трохи псує загальне враження від твору. Але він гідний того, щоб також стати дійсно одним з кращих Ваших віршів.
Якщо у такому вигляді: —

Елегія сутінок… Гаснуть вітрила.
Прибій відсахнувся – заждіть!..
Уразить перцепцієй місяць-сокира,
мов відблиск ятряний, за мить.

Гойдання на хвилях… Оманливий вирій
живих відчайдух знапастить?!
У сон поринаєш, де ластяться звірі
сузір`їв. Палають хвости

комет, що лихого наврочать. Дев`ятий
здолати руйнуючий вал
у прірви, де блискавки крешуть, мов дятли…
Рука не відпустить штурвал.

Зустріти коханого – папороть квітне.
Оголені ми й почуття.
В буремне… В танцюючий простір… У синтез
зірок – то небесна кутя.

…неодмінно, до скарбнички…

Вибачте за мою щиру емоційність у рецензії. З повагою, Леонід

- ластатся звірі - описка - гойдая - русизм - гойдаючи. - де блискавки крешуть, мов дятли, - чудово! *зверни увагу на коми). Хай щастить!