Автор: Сколибог Олег
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-04-04 22:21:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Весняний водограй – пелюстків завірюха,
Неймовірний містраль в яблуневім садку.
Мерехтінням чатує піднесеність духа,
В ойкумені басує звитяжний скакун
Почуттями кохання, оголеним нервом.
Томагавка ухналі знецінять ураз,
Менестрель-серцеїд огортає порео,
Поцілунками файно верстає кураж.
Одгримів тулумбас – Мєровінг* приголубить
Молодих Олімпійців… В фарватері мрій
Нескінченним життям, оприлюднене в губи.
Осокорі в обіймах – душі оберіг.
– Мєровінги* – прямі потомки Ісуса
29. 03. 19.
История cоздания стихотворения:
Якщо ти можеш принести
весну, Будь ласка, припини мершій війну. Дякую, Валентино, за гарний вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:23:24 |
Наверно вам поставлю
плюс, Иль нет, пятёрку с плюсом! ЛЮБОВЬ равняется ИИСУС! И в сердце мы с Иисусом! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 10:09:36 |
Хороший стих. Только не на горному, а на горном пути. |
Рецензия от: Наталья Незнакомкина 2024-03-29 10:01:58 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |