Автор: Юрiй Асадчих
Тема:Детская проза
Опубликовано: 2017-06-18 14:23:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Про вітерця хвалька Стьопка та малого жолудя Тимка

Якось здружилися між собою вітерець пустун Стьопко і малий жолудь Тимко, що висів на гільці старого дуба.
Та такі вони стали друзяки, що не розлий вода!
Та ось, якось хвалькуватий Стьопко розпочав суперечку: хто із них двох найсильніший?!
Вітерець Стьопко твердить та хизується, що він сильніший, а Тимко стоїть на своєму, що він. Тай затіяли
боротися, у запалі своєї безглуздої суперечки.
Закружляв Стьопко коло свого ліпшого друга, почав щоки роздувати та дмухати, що сили на Тимка, та так,
що
жолудь одірвався від гілки, упав, жалібно зойкнувши, до долу і покотився по землі у траву…
- А що я казав! – зрадів вітерець Стьопко. - Хто з нас сильніший?
- Ми ще подивимося, хто з нас дужчий. – Із тиху прошепотів маленький Тимко.
Так вони розсварилися і перестали бачитися, а потім забули одне про одного на роки.
За ці роки із жолудя виріс молодий та дужий дуб. А вітер Стьопко, як був хвальком і задавакою, таким і
лишився.
І ось через багато років пролітав той вітерець повз дуба.
- Агов! Привіт, Сьопко! А чи не впізнав ти мене, свого старого друга?
- Це ти Тимко? – прижмурив очі, здивований Стьопко, ледве впізнаючи того.
- Та я ж! А пам’ятаеш нашу давню суперечку? Може знову с тобою поміряємося силою?
- То давай! – Стьопко не міг не прийняти виклик, так як вважав, що повинен завжди бути кращім за інших у
всьому.
І почали вони знову боротися, як і колись багато років тому. Та все вже було по іншому. Кружляє вітер
навколо дуба, дмухає на нього, що сили, а той тільки тріпоче листям та сміється, від лоскоту.
Довго вони так боролися, поки вітерець Стьопко геть вибився із сил.
- Твоя взяла, Тимко! Ти дужчій за мене. – Вимушений був із соромом для себе зізнатися Стьопко.
- Давай же помиримося, мій старий друже? І більше ніколи не будемо сваритися, вихвалятися та битися між
собою!
- Давай миритися, Тимко! – радо погодився вітерець.
І справді, бути задавакою та хвальком, принижувати якось гідність іншого – то негідне діло між справжніми
друзями.
С тих пір знову почали дружити вони і більше вже ніколи не сварилися між собою. Стьопко багато
подорожував світом, тому відвідав безліч різних місць та країн. І коли прилітав до свого друга Тимка,
розповідав йому багато різних цікавих історій, а той навзаєм гойдав його на своєму гіллі і уважно слухав про
нескінченні та захоплюючі пригоди свого друга.  .

История cоздания стихотворения: