Автор: Зинаида51
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-01-25 00:38:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Діва Марія

Д і в а   М а р і я

Маленька Діва років трьох від роду
Ступила тихо на святий поріг,
Дитячий світ свій і мирську свободу
Вона поклала Богові до ніг.    

                   Голівка вкрита… У біленькій льолі,
                   Яка сягала до саменьких п’ят,
                   Корилося дитя лиш Божій волі,
                   А в серці розквітав смирення сад.

Збігали роки. Ось уже їй вісім,
Ляльками б гратись, Діво, ще тобі,
А ти вже бачиш сни пророчі, віщі
І чуєш поклик Бога у собі.

                   Так рік за роком чотирнадцять збігло,
                   Смиренну, Боговірну, осяйну,
                   З душею, переповненою світлом,
                   Бог в світ мирський Марію повернув.

Одного разу Янгол їй явився
З благою вістю: Божий Син іде,
Народженням Його ти освятишся,
І Матір’ю Господньою будеш.

                    Та я ж, о Боже, чиста і невинна,
                    Мене ще не торкався чоловік…
                    Та, народивши світові Дитину,
                    Ти стала Богоматір’ю навік.


                                                                     Зінаїда Сидорчук  ©
              

История cоздания стихотворения: