Лучше зажечь одну маленькую свечу, чем клясть темноту. Конфуций
Автор: Елена Макарчук Тема:Стихи о войне Опубликовано: 2016-05-17 22:14:35 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Не пиши про війну
„Не пиши про війну. Хто згадає її Через рік, через два, як минеться це лихо? Ти пиши про любов, про весну, про гаї,” – Чую я ці поради й зітхаю лиш стиха.
Сперечатись? А варто? Відомо давно: Важко щось довести і простіше змовчати. Хтось націлений вірш написать для кіно – Текст для пісні, щоб потім дорожче продати.
Чи забуде сирітка за рік або два Батька свого? Матуся синочка забуде? Брата сестри? Або чоловіка вдова? Не згадає Вкраїна, як гинули люди?
Чую їх голоси... Хоч віршем відплачу. Як не боляче – серця відчинені двері. „Не пиши про війну”... Та як я промовчу – Проступатимуть кров’ю слова на папері...
История cоздания стихотворения:
написано в поїзді. Порада реальна
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1043
Дякую, Ігоре, на доброму слові Десь наші шляхи перетиналися, здається в Вконтакте. До речі, збірку видаватиме Вінницьке видавництво. От щось воно мені симпатичне
Не мовчіть, Олено. Той, хто пам'ятатиме всі жахіття війни - не допустить її знову. Хоча тепер уже сумніваємося в цьому, бо випали війни українцям на 3 покоління підряд. Щиро дякую.
Дуже цікаво на Вашій сторінці. Гарна лірика. Глибина почуттів вимальовується кожною буквою і гріє душу чарівною мелодією любові. Вашої безмежної любові до рідної землі і її людей. Я Вам дуже вдячна.
Ніно, прошу Вашого дозволу на публікацію цієї рецензії в анотації до збірки моїх віршів. З Вашим підписом якщо дозволите. бо самій про себе якось не того писати :-)
К сожалению, пока что это наше настоящее. Но хоть и прошлым станет - забыть не получится. Саша Власюк еще на почве этого стихотворения со мной подружился. Итого: 1 стихотворение - два новый друга Саши. Но зато минус один прежний. Как-то так.
Да, я, конечно, помню этот твой стих! И ведь это правда - очень многие предпочитают читать "про любофф" и смотреть о ней же мыльные оперы... Так им легче и комфортней! Главное - чтобы их ЛИЧНО беда не коснулась...
Виходив з хлопцями з Довжанського котла, повернулися не всі, подумки з ними. Їду зараз по Одещині, маки навкруги, хтось мовчить, а вони цвітуть. Дозвольте Вас називати сестрою.
А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: «Учителю, заборони Своїм учням!» А Він їм промовив у відповідь: «Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!» (Лк. 19, 39–40)
*************************************
„Не пиши про війну”... Якщо я й промовчу –
Проступатимуть кров’ю слова на папері...
*************************************
Дякую за вірш! Сильно і справедливо!!!
За что ты меня,Лена,обгадила?..Что ты патриот,а я нет?..Ты пишешь на украинском,а я нет?...Ты зашла ко мне в личку и спросила,как укомплектовать книгу...Я тебе сказал,что всё должно быть в сборнике уравновешено...Я тебе процитирую старое китайское изречение: "Жизнь и смерть не могут пристально смотреть в глаза друг другу"...Если всё в конце концов устаканится и настанет мир,о чём ты будешь писать?..Когда ты выкладываешь стихи о крови и боли,о больном раком на четвёртой стадии,ты ставишь читателя в положение вынужденного оправдывания...Типа,только ты видишь эту боль и это горе,а всем это до лампочки...Тебе ещё шлифовать мастерство и шлифовать...
а вот я могу показать. Свое стихотворение о Майдане. И в стиле попсовой гуцалки написано типа, и на трупах чуть ли не я танцую. Я огрызалась? Обижалась ? Из друзей удаляла? Под несвоими стихами рецензии оставляла? ЧТо??? Конкретно это стихотворение вчера было оценено вдовой киборга. И зачитано в Днепропетровском военном госпитале. Мастерство шлифовать мне надо? Не спорю. Надо. Но мне важна ИХ оценка. Я её получила
А вообще: надо ж так попалиться Никто не знал (кроме 1 человека) кто мне дал такой совет. Пройди мимо и НИКТО бы не подумал, что стихотворение о тебе. А то: "Если всё в конце концов устаканится и настанет мир,о чём ты будешь писать?" НУ зачем же так? У меня почти все стихи о ком-то и для кого-то. Конкретного. Пока я не пишу фамилии в посвящениях, то обижаться на меня - это повторять поговорку о шапке
Пишет сердце и душа.... Если у тех, кто даёт советы такие, сердце каменное, они и про любовь читать не будут. Каждый живёт и действует по зову сердца. А если таковое отсутствует, то по зову... желудка, кошелька или что там ещё у них пустое.
Ну человек вроде как лучше хотел. Для меня. Кошелька моего точнее. Вот только привкус от совета надолго остался. Друзья мои оценили. И друзья, имеющие непосредственное отношение к войне. Это главное
Напиши про війну! І колись, через прірву століть,
Хтось згадає її, прочитавши написані вірші...
Лихо точно пройдЕ! Та примара ще довго стоїть
Над могилами тих, хто з війни так ніколи й не вийшов...
Оленко, нікого не слухай!!!
Такі поради можуть дати тільки духовно обмежені та зациклені на своїй "геніальності" люди.
я вчора 2 вірша написала - дорога довга а батарея в мобільному сіла Другий - нижче. А саме сьогодні хотіла б показати вірш про кримсько-татарського героя http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=188349 . Раптом якщо не відкриється посилання - гортай мої вірші в самий кінець. "Памяти Амет-Хан Султана – лётчика, дважды Героя Советского Союза." Цей вірш - найбільш читаємий мій через пошуковик. Невідомі читають І друг дає посилання на нього всім знайомим кримським татарам
Я спробую цю рецензію доопрацювати і згодом викладу, як окрему роботу.
Думок багато з"явилось після прочитання саме цього твого вірша.
А вірш - просто чудовий!
Заримуй рецензію і виклади як власний вірш Альона передавала, що узварчик солдатикам сподобався. Нахвалюють Хоч чимось... Придумаю, що ще відправити - відправлю
ну як вірш, Вадим? Вийшов? Зайшла продивитися цей свій вірш і згадала про твій намір. Інколи рецензія може жити повноцінним життям. Або так і публікувати - як діалог. Мій вірш "Прощание" був би чудовою парою з римованою рецензією на нього Олександра Почитай. В соцмережі так і виклала а тут рецензію і так добре видно. Хіба що в історію її помістити. Як?
Поки ніяк.... Поклав його нариси в величе-е-е-езну шухлядку....
На роботі завал... Навіть почитати чуже не вистачає часу.... Ги. Може і допишу...
Те натхнення, що тоді з"явилось, пішло у невідомому напрямку. Шукаю...
Якщо потрібно - бери.
За авторство живить сама. Мені не принципово, але ці рядки вже є в моєму вірші, правда ніяк його не дошліфую. Але думаю, що скоро дотику його і викладу.
справа буде корисна.начхати мені на тих, хто вважає що я на темці піарюсь. я таки видамся і спробую наробити з цього побільше галасу. Так: щоб подорожче продати віршики. Але проект жодним чином не комерційний. Виключно благодійний. Скажімо так: моя спроба зібрати кошти з людей. Суто психологія: якщо я скажу: "Дай гроші на шпиталь" -фіг хто дасть. А як я скажу: "Дай гроші - а я тобі книжечку"- ооооо! вірогідності більше. Думаю, щось та вийде :-)
Это кто же сможет не просто взглянуть, а длительно смотреть Правде в глаза, тем более Правде войны?
Да и где найти читателя, который смог бы эту Правду читать?
Ну стихи не военные сводки. Как правило правдивы. Хотя всяк бывает. Не "эта" война, но всё-таки: http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=188349 . Хочется сегодня, в день памяти депортации крымских татар, почтить память этого человека ...
Леночка, сейчас очень много говорят о депортации крымских татар, но опять же говорят не полную правду. Настоящая правда скрывается современными политиками, а мы по простоте своей души и не пытаемся добраться до истины.
Most Popular Rock Songs
On YouTube
1 Passenger | Let Her Go
3.7B
2 Imagine Dragons –
Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers &
Coldplay - Something Just(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.