Елена,добрый вечер.
Пронзает боль.Осень неизбежна,но только после лета.И очень жаль,что некоторые лета не успели ощутить.Пусть у Вас и у ЛГ все сложится.
Лєно, гарний вірш, дякую за українську мову! Написала повідомлення з важливої події, бо інакше відповісти не давалося. Цікавлюся, чи дійшло і чи добре пояснила ситуацію? Хай щастить! Т.Л.
Как же далеко тебе до осени...Молодая еще кровь бурлит, Теплое лето с травами-росами В юную душу идет-бредет. И тихонько стучит пальчиком:«Ты пусти, парень, мы так похожи!»,И щекочет солнечным зайчиком, В садике выращивает цветы пригожие. Милым чубчиком ветер играется – Не солидный какой-то ты совсем. Только болью сердце разрывается, Потому что в глазах седая-седая осень...
Вчера снова обсуждали эту тему, тему войны. Только в войне рождается Дух, только в войне рождается новое государство, Украина. Как бы не звучали, для кого то оскорбительно, эти слова...
Справді, Олено, скільки таких хлопчиків повернулися з осінніми вицвілими очима. Шкода їх. А вірш щирий, ліричний і, головне, укранською. Дуже гарно у Вас вийшло.
З повагою - Н.Т.
і я Вам дякую... Вірш дорогий для мене. Може тому що останній (чи крайній?) Напишу ще. Може. Але от з кожним віршем є страх, що більше не напишеться. Ну от залишить надхнення ...
Якщо в людини є дар писати, а він дається тільки з небес, то він не повинен зникнути, Олено!
Так що в тебе ще буде безліч чудових віршів! Чекай нове натхнення!
мені "чимчикує" радили прибрати з цього вірша. В юну душу твою чимчикує - попередня версія і цей рядок випадав з розміру. Я переробила рядок, але "чимчикує" залишила Люблю такі слова-смаколики Щодо смаколиків є ще слово "мантуси", але мені воно не подобається. А от "нуртує" і "чимчикує" - моє
Саме очі - те дзеркало, в якому можливо побачити саме правду.
Очі не можуть брехати... Не вміють....
І якщо в них осінь - значить були події, які до цього привели.
Дай Бог, щоб в очах наших хлопців була тільки весна. Якнайскоріше!!!!
А Ви Лена не переживайте. Так чомусь буває. В тридцять здається, що пятьдесять, в 50 - здається 30. А в 70 здається що і не жив, а треба збиратися.. То мені ще батько так говорив. Його вже немає. Ось так.
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.