Нет статуса

Автор: Сашко Степанищев
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-06-02 11:26:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

До серця...

Напиши уночі декілька слів про кохання.
Про війну напиши… не тепер, може зрання.
В цьому столітті вона у нас перша і дай Бог остання.
-
Напиши, не дрімай! Тверезістю сон прожени.
Напиши про третій Майдан,
Про «коктейлі», однодумцю рецепт розкажи.
-
Гаврилюк у раду подався: моторний козак.
Краще б він її одцурався! А чи не так?
Може й не так…
-
Безвісти зник золотий батон.
Грає на пасіці баян-акордеон.
Ворог нап’ялив очки «хамелеон»…
-
Кажуть, бути війні затяжною:
Партизанською, громадянською, світовою!!!
Десь-то лякають. Десь брешуть, а десь і правду кажуть,
Нумо, брате, - до бою!
Ти доброволець? Чудово!
В бою здобуватимеш зброю…
-
Спливає у пам’яті стисла в руках арматура:
Завалила Кіборгів прокоф’ївська архітектура…
Скільки могли тримались…і не могли – тримались…
Серця’ не поржавіли, не зламались!!
-
Спіть синочки міцьно вічним сном!!
Потовстішав в материнській шафі альбом.
Раніше гортала частіше, нині несила.
Посивіла і постаріла. Та то не журба…
З горя оніміла та й одуріла - ось це біда…
-
Не пишеться про кохання ані стрічки.
Не згасає в храмі заупокійна свічка.
Де вже та перемога!? За якими горами-лісами!?
Чи заблукала крутими стежками??
-
Прокинься, Господи, судом-гнівом праведним,
Спаси від зневіри повної.
Кров гаряча всі краї переповнила…
-
Доходить біль до серця.
Хочеться жити і хочеться вмерти…
Жахливо…нестерпно -  чути бряцкання орденів-медалів,
На грудях у кого? Ага…у генералів…
-
З кредитами розрахувались, квартира і все в квартирі,
Чарочками цокають за мир, за перемир’я…
-
Прапрадід з першої світової
Фурункулів додому приніс, доки чекав набої…
-
Сьогодні та сама проблема:
Стріляти чимось і з чогось, і в когось треба…
Та наказ забарився…немає…
І що нам на завтра… чекати!?
Не знаєм…
- - -
02.06.15 Вінниця

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 675

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.

Сергей Баровский

Сашко,мысли правильные,честные...На войну всегда идут лучшие...А им даже боеприпасов не хватает !!!Я не судья им - кабанам, можновладцам...Но я верю,что такой народ,как украинцы,не может не победить ...и ВСЕ!!!З усіма святами!!!

2018-12-20 01:26:40

Сашко Степанищев

Дякую! Вітаю навзаєм!
**********************
"Видел я нечестивца (кабана) грозного (можновладного), расширявшегося, подобно укоренившемуся многоветвистому дереву;
но он прошел, и вот нет его; ищу его и не нахожу.
(Псалом 36. 35,36 ст. )
Амінь!

2018-12-21 15:46:14

Сергей Баровский

2018-12-22 05:25:28

Елена Макарчук

Вибач, друже, що сюди, а не в приват. Думаю, не ображишся . Спіть синочки…крепким вічним сном!! - міцним сном. Орденів-мадалів, - медалів. А вірш дивовижний. Як думки вголос - прямо з окопу. До речі, ще раз вибачаюсь за урізаний вірш про поле. В повному розмірі він сподобався хлопцям не менше, ніж урізаний. Я БУЛА НЕ ПРАВА. І ДУЖЕ прошу ще раз прочитати мій опус. http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=189531. Наче розмір вирівняла.

2016-06-29 16:13:11

Сашко Степанищев

Привіт! Дякую! Виправив "мадалів" . А от "…крепким вічним сном!!" - мова йде про загиблих... тому - "вічним". Поему прочитаю я ж обіцяв . Дякую за репости

2016-06-30 11:14:20

Елена Макарчук

міцним вічним сном. я це мала на увазі. Крепкий - не сподобалося

2016-06-30 11:15:16

Сашко Степанищев

Ааа... тоді може так? " Спіть синочки міцно вічним сном" ...

2016-06-30 12:00:42

Елена Макарчук

можна і так.

2016-06-30 12:02:56

Альгиз

За что гибнут ребята? Эти ироды уже давно всё продали. Нет у них Родины...и сердца нет

2015-07-11 00:57:02

Сашко Степанищев

Альгиз, . Как недалеко этих два слова: ироды и уроды...всего одна буква меняется но смысл тот же. Точно сказано- ни Родины, ни сердца. А ребята...Ребята...РЕБЯТА!!! Те из них, кто мотивированно ушли на фронт - знают зачем они там! А те кто рад был откосить но не вышло - с такими проблема. Вы посмотрите на волонтёров - это Святые Люди!!! Они не ждут чудес свыше. Когда смотришь на этих "хрупких" ) девушек среди волонтёров, фронтовых медиков, снайперов и т.д - хочется рыдать от благодарности.... И не раз уже ловлю себя на мысли - милые девушки, женщины - что же вы с нами мужиками делаете откуда вы!? с какой планеты!? . Не можем не победить. Не можем и всё!

2015-07-11 10:28:20

Альгиз

Спасибо, Саша... Верим и ждём

2015-07-11 10:34:18

Юлия Небо

САШ... зашла к Вам, хотя обещала себе не писать и не читать о войне. Не получается. Война в сердце, в стране любимой и душе....ВЫ ХОРОШО ПИШЕТЕ. ПИШИТЕ И ДАЛЬШЕ, а главное ЖИВИТЕ.

2015-07-11 00:40:37

Сашко Степанищев

Юль, . Да, Вы правы - война взяла нас в "кольцо". Но мы прорвёмся. Нужно писать, и нужно кому-то читать то что мы пишем. И нужно что-то делать - нам всем! Если заткнуть уши и затворить сердце - победы не будет. Да, в стихе есть нотка отчаяния...на подлецов у власти надежды нет. Надежда на людей чести и слова! И они есть! Везде! На фронте и в тылу! Будем стараться быть в их числе.

2015-07-11 10:10:38

Сергей Маяковский

Над Україною буде небо безхмарним,
Обов`язково, але є питання одне:
Чи совість карає генералів бездарних,
Що стільки людей послали на смерть?

Привіт, Сашко. Цікавий вірш, про тих же

2015-06-02 23:45:40

Сашко Степанищев

Привіт!. Думаю що не карає...і не картає. У них її просто немає. Є таке біблійне поняття - "спалена совість".

2015-06-03 07:20:49

Лысенко Наталья

просто руководство у нас гниловастинькое, вот и не знаем что делать, когда и зачем..., люди нищают, а там на верху пузо наедают, кто-то умирает под пулями, а правительство бабло считает... ГНИЛЬ, ПОГАНЬ И СВОЛОТА вокруг, но надежда умирает последней........

2015-06-02 13:33:12

Сашко Степанищев

Солидарен с Вами . Спасибо за отзыв

2015-06-02 15:45:13

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений