UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Антонина Лисянская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-08-06 14:26:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Інваліди
Вельтмейстер і зухвалий футурист,
Ще й театрал уїдливий, скандальний.
" Похмурий український гуморист"
І погляд в нього трішечки нахабний.
В німих картинах - драматизм життя.
В барвистих ритмах - образи яскраві.
Йде творча вигадка, фантазія, чуття.
Петрицький - незрівнянний у цій справі.
Він відчува динаміку злиття.
Любить істот, залізо, скло та камінь.
Знаходить контури, поєднує буття.
Людей, рослин, тварин, духовне - храмів.
" Інваліди"
Дуже тяжко коритися долі,
Розуміючи, ти - інвалід.
Мати з батьком давно-давно кволі,
Й не продовжиться твій уже рід.
Так нестерпно болять ції рани...
Не пройдЕш ти вже босим стежок.
Йдеш на милицях через тумани,
Що на батьків ведуть поріжок.
Йдеш на зустріч обраниці- долі,
Де пригорне печаль, наче птах.
Де з батьками, в сімейному колі,
Стрінуть злидні без сліз на очах.
Де заплаче одна лише ненька,
А дитя, мов відлюдьок - в кутку...
Та зболіло моє вже серденько.
Чи бажав собі долю таку?
*** Український авангард
Анатолій Петрицький (1895-1964) був
художником, який
прекрасно володів гострим і точним рисунком
у виявленні характеру форми речей і явищ.
Всі його твори побудовані на зарисовках з
життя, доконче необхідних митцеві. Він
виявляв невичерпну фантазію, творчу
вигадку, плідно шукав нове, небачене В
основі художнього образу, навіть
фантастичного, лежать у цього українського
художника живі спостереження самого
об`єкта, з якого він виділяє характерні для
нього риси, створюючи досі не бачену, нову
реальність мистецтва.
Ще з кінця 20-х років про Анатоля
Петрицького почали писати в Європі та
Америці. Зокрема, про картину «Інваліди»,
що успішно експонувалася на Венеційській
бієнале (1930), у Цюриху (1931), а далі два
роки подорожувала Америкою в складі
виставки картин, про які найбільше писала
європейська преса. Пізніше через «залізну
завісу» все забулося.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 729
Рецензии
Хороше поєднання слова і фарби.
Да....сейчас туда попасть просто нереально!
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 0
Метафоричность и целостность образов: 0
Эмоциональное воздействие: 0
Глубина мысли и точность логики: 0
І згадка про чудового українського митця Анатолія Петрицького, який був народним художником СРСР теж своєчасна. Нам зараз не вистачає прикладів для самопошани. Бо це ланцюжок до патріотизму.
Дякую гарно тобі, люба Поетесо. Творчої наснаги тобі.
Так що ця тема мені знайома на на словах.
А не слепком с его образа....
відображенням рівня розвитку суспільства в цілому.
А в наше время ещё труднее...Помогать таким надо.
Встретишь инвалида - помоги.
| А я ,пробачте, нічого не зрозуміла.) До чого тут згадка про любов, віру і надію, Олеже? |
| Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-19 20:40:52 |
| Світло в криниці |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-19 20:26:08 |
| Світло в криниці |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-19 20:19:40 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |