Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-24 17:25:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Ти ще жива і безліч в цьому слові
Якихось невідомих теорем.
Як очі твої ніжно барвінкові,
Мов стяг, що оживляє, як тотем.
У згоїнах минулого роздертих,
У куряві суцільної війни,
Стоїш на двух розлючено і вперто,
Промовити не можеш: "А вони?"
Кого нема... кого ще нудить світом.
На небі намальовані шляхи.
Не зрозуміло як зростають діти,
З якої ми брунькуємось вільхи.
Чи то можливо не така година?
Чи що наплутав змучений мольфар?
Запліснявіла раптом горобина?
Чи зрячості розбитий був ліхтар?
Та ми ось є.Прокинулись раптово.
І кров тече. І майоріє стяг.
Красиво так, вишнево, світанково.
Латаємо, як можем, спільний дах.
У цьому сенс і дивна насолода.
Нагадуй кожен день собі, людино,
Що двадцять сім - це більше, ніж пригода,
Тож, з Днем народження, тебе, моя країно!
История cоздания стихотворения:
Говорят, что выбор есть всегда. Но если бы ещё точно знать, что он правильный. Хорошее стихотворение. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:34:44 |
Цікавий погляд на життя і поведінку людей. Мені сподобалося. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:32:27 |
Війна знімає свій урожай. Біль, сльози, жах, розпач. На жаль і кінця не видно. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-29 11:30:42 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |