Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-07-02 20:38:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мій стокгольмський синдром зводить з розуму наше вчора,
Відчуваєш нутрощами, як кличе на побачення море.
Не звикай, ми щезаєм раптово, буває під ранок
В обіймах горе коханців, а може цнотливих коханок.
Тріпочемо на підвіконні метеликом кольоровим,
Малюємо губи, очі, думки та все частіше брови.
І хто ми тепер такі на відстані за пів кроку
Без перемог і відповідей, як безхатьки-пророки?
Коперсаємось у багні споживацько брехливих ілюзій,
Врешті не вороги, прикро та більше й не друзі.
Трішки хмільні, божевільні, залежні від порожнечі,
Клятий стокгольмський синдром не провакує до втечі.
Все що лишилось при нас - гордість в консервній бляшанці,
Раптом ще не запізно бити в литаври й копати шанці?
Ніч вимагає гарячого чаю, ковдри і поцілунків,
Їй не має ніякого діла до скалічених душ та невдалих
грабунків.
Кожного разу по колу бунтує, втрачає й знаходить нірвану,
Як стокгольмський синдром що уводит щастя в оману.
История cоздания стихотворения:
Да, Такие слова помогают! Проверено! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 18:54:44 |
Ну і як? Вистачило часу, щоб не вмерти? Дякую, насмішили! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:34:20 |
Мої щирі вітання, вашій донечці-красуні, щастя і довголіття бажаю! І вас з дружиною вітаю, адже без вас не було б такої донечки! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:32:51 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |