Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-07-21 17:09:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Під дощем

Під дощем, коли краплі, мов стиглі вишні,
Я біжу по калюжам знічев'я щаслива,
І проблеми, немовби несправжні, торішні,
Загоріла, згоріла та вперто мінлива.
Все що є в мені: сонце, як вітер й кохання...
Краплі в шкіру впиваються дикі та ніжні,
Хоч не перша, та знаю напевно остання,
Божевільні до краю, от тільки сумісні.
Парасольку тримаємо двійко, а злива,
Неслухняних, замріяних вміло гартує,
Хмари сиві, розлючені, доля мінлива,
Всі пригоди на тілі життям гравірує.
По калюжам біжим, змоклі, вмиті водою
І збираємо краплі, немов оксамити,
Легко втілюєм літо кросівок ходою,
Щоб навчится просто хвилині радіти.
Жалять тіло сріблясті та сині медузи,
Хвилі душу для щастя у краплях виймають,
І під сонцем спекотним, не гірш Андолузи,
Дві істоти міфічні шалено кохають.

История cоздания стихотворения: