Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-10-04 22:58:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дзвоником серцебиття

Розчиняємось у роботі, як кава у молоці,
Музами на столі стокрилі летять папірці,
Пишемо кожен день книгу звершень та змін,
І майже завжди з буденністю - один на один.
Хотіли б як всі відчувати під ногами ґрунт,
Хоч би раз зважитись на зухвалість і бунт,
Та подивись, за спиною два зламаних крила -
Згоїнами  у душі небезпечна людська хула.
Мужність розплющити очі, і на урок - як на ринг,
Де гра у хованки, словесний пін-понг чи врешті брейн-ринг.
Залежні від цього, клятий стокгольмський синдром,
Не можемо уявити життя без виправлень, крапок та ком.
Лікуємо душі, зшиваєм любов'ю маленькі дитячі серця,
Без прискіпливих поглядів, кпинів, гострого слівця.
Звикли запалювати учнів яскраві, мов Сонце зірки,
Ніхто не може зчитати наші точки зору, вірування та думки,
Ми - вчителі, це не професія - скоріш стиль життя,
Коли в ритмі дзвоника на урок відчувається  серцебиття.

История cоздания стихотворения: