Автор: Ксанка Кравченко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2020-01-05 10:49:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Сьогодні я трішки комиза,
Опівніч п'ю каву гірку,
У місячнім сяйві ескізом
Змалюй мою душу п'янку.
Як млосно, тобі від'їжджати...
Спалити б ті кляті квитки,
А сніг, як солодка вата
Дається зимою взнаки.
Скажи мені, що кохаєш,
Я так потребую цих слів,
Непослухом обіцяєш,
Мов плющ моє тіло обплів.
Фіранки напівпрозорі,
Проміння серпанком ляга
На очі, мов ніжні зорі,
І щастя, як перла вдяга.
История cоздания стихотворения:
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |