Автор: Влада Е
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-07-15 19:58:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
не пишу ні слова (брешу) про тебе.
по щоках непомітно крадеться осінь.
я хотів лише цілувати небо,
але воно не просить.
на підлозі сміються порожні пляшки,
не жаліють мене і кричать про сором.
я готовий зізнатись в коханні пташці,
що заспівала болем.
у кишенях папір і дешеві ручки -
я хотів написати про чорнокрилих,
але потім згадав, як тебе замучив.
це моя вічність, мила.
тут немає світла й кінця тунелю -
ось такий у мене жорстокий досвід.
я навчився лиш цілувати стелю.
мабуть, мені вже досить.
История cоздания стихотворения:
Да, Такие слова помогают! Проверено! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 18:54:44 |
Ну і як? Вистачило часу, щоб не вмерти? Дякую, насмішили! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:34:20 |
Мої щирі вітання, вашій донечці-красуні, щастя і довголіття бажаю! І вас з дружиною вітаю, адже без вас не було б такої донечки! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:32:51 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |