Нет статуса
АП - Авторские программы регистрируются по согласованию с Администрацией сайта. Авторы УПП самостоятельно разрабатывают и проводят мероприятия в своих программах без непосредственного участия Администрации.
Подробнее можно узнать тут

Автор: Дзвони серця. Небесна Сотня
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-11-02 02:09:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вкраїну прикрили собою мирних народів Герої

В молитві єдналися різні народи,
Стояли пліч-о-пліч за волю сини.
А ворог шукав в чистих душах вини
Й знайшов…  
      в них  любов
                до вкраїнського роду.

                                               Оксана Федишин


1. Нігоян Сергій Гагікович
(02.08.1993 – 22.01.2014)
Дніпропетровська область. Родина з Вірменії
......................................... Шон Маклех
Шон Маклех (1915 р.н.) – ірландський поет, критик, славіст, україніст. Пише ірландською та українською мовами.

Коли вбивають вірші
                   «Він  повернувся  із  мандрів  дальніх
                     І  сказав,  що  бачив  усе.»
                                                  (Армен  Шекоян)

Він читав вірші вічності
На барикадах буремного міста –
Син давньої, як світ, країни,
Що перша побачила сонце
Після темних днів потопу,
Камені якої
Знають настільки багато,
Що навіки замовкли
Чи то від журби,
Чи то тому,
Що слухають пісню Неба,
Він мріяв про музику слів.
Він вірив давній мудрості
Ноя, що випускав білого птаха
І чорного – бо життя двоколірне
Було і буде.

Він читав вірші
Про високі гори,
Вільну, як вітер, правду,
Але темні покидьки –
Вдягнені в чорне вовкулаки
Розстріляли цю пісню,
Влучивши своєю чорною кулею в серце…

      Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
       Сергій на барикадах  читав вірші Т. Г. Шевченка напам'ять і майже без акценту. Це був, напевно, єдиний вірменин, який так знав поезію Шевченка напам'ять.
      Він був дуже помітною фігурою на мітингах. Коли почалися зіткнення демонстрантів з "Беркутом", в нього вистрілив снайпер. Чотири кулі прошили його тіло. Судячи з усього, за ним   полювали спеціально...


2. Арутюнян Георгій Вагаршакович
(04.07.1960 – 20.02.2014)
Вірмен, Батумі, Грузія. Проживав – м. Рівне.

......................................... Ніна Сенілга

Ашхен – Небесна
              Ашхен* – трьохлітня донька  Героя
              Небесної Сотні Георгія Арутюняна   
              залишилася круглою сиротою.
Ашхен – небесна – ніби знав
Георгій долю доні:
Померла мама й сам упав
На саме дно  безодні.
Упав від пострілу в Майдан
Приреченої влади.
Ашхен – Небесна, він стояв,
Щоб світ тебе не зрадив…
Тобі три роки й більш нема
Рук найтепліших в світі.
Без мами й тата, ти одна
Зосталась сиротіти,
Як Україна, що тобі
Повинна замінити
Притулок справжньої сім'ї
Й від лиха  захистити.
Ашхен, Небесна, в Небесах
Й вона шукає долю,
А не знайде, то і сама
Загине сиротою…
В такі часи прийшла ти в світ
На українську землю,
Де став Героєм тато твій
По-справжньому  Небесним.

*Ашхен – небесна
      Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
      Загинув біля Монументу Незалежності внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера увійшла в ліву частину шиї і вийшла через праве плече.

3. Жизневський Михайло Михайлович (26.01.1988 – 22.12.2013)
Білорусія, Гомель. Проживав –  Київська область, Біла Церква.
.........................................  Наталія Бугаре

Торкнутись сонця

В сімнадцять поділив він долю з Ненькою,
а в двадцять п'ять загинув на Майдані.
Прощаючись із матір'ю старенькою,
не знав тоді, що бачились востаннє.

За вісім літ до легеня із Гомеля
блакитно-жовта стрічка прикипіла.
Казав: "Весною повернусь додому я,
у край лісів, де Русь донині біла."

Він зустріч цю давно в деталях вимріяв,
для лицарів міцні куючи лати,
мов сильний птах, вернутися із вирію
в квітучий сад і рідних обійняти.

Обличчя всіх героїв мав у пам’яті,
Ловив їх погляд крізь забрала тьмяні.
Не знаючи, що всі місця не зайняті –
Й сам лицарем Небесним скоро стане.

Торкнутись сонця – то чудна фантазія,
практичніше – купити щось до хати.
Він був із тих, кому серця наказують:
боротися, дерзати і літати.

Надалі, бачив він себе опорою
батькам, яких любив, як син, без тями.
Не знаючи, що зустріч буде скоро їх –
поцілить куля підло в серце мами...


Поцілить в трьох, хоч влучить у Михайлика
і обірве його життя до строку.
Хрест на могилі – то єдина пам'ятка
для тих, хто пам'ятає подвиг Локі.

Загинув другим він – так став розвідником
небес високих, де збиралась Сотня.
Син Білорусі, Україні відданий,
торкнувся в смерті до самого сонця.
     Йому було всього 25 років, білорус. Надзвичайно трагічна доля. Локі – то його прізвисько в зв'язку з хобі. Михайло загинув другим на Майдані від кулі в серце.
     Жизневський М. М.  удостоєний  ордена Героїв Небесної Сотні.

4. Зайко Яків Якович
(04.04.1940 – 18.02.2014)
Білорусія, Делятич.  Проживав в Житомирі.

................................. автор:  Андрій Зеленський
   ..... переклад українською:  Лідія Ковальова
                                                                                        
Але герої не помирають

Шкода, загинув рано Яків,
Зробити більшого не встиг.
Завжди горів, неначе факел,
З яскравим спалахом затих.

Він жив для нас, для України.
Коли в наш дім прийшла біда,
То простогнала Ненька: "Сину,
Іди боротись на Майдан"...

Поважний вік не стримав Яшу,
Коли Майдан увесь в вогні.
І він пішов — за долю нашу,
Життя достойне, не в багні,
В огонь і дим (палали скати),
На барикади, в Божу рать,
Промовив з усмішкою: "Браття,
Колись же треба помирать.

І хай по нас стріляє "Беркут",
Та всіх не вб'є, не всі помрем.
Не править президенту-зеку!
Тут росіянин і вірмен,

Поляк, та хлопець із Канади,
Казах, словак та білорус.
Це означає: ми, громада,
Геть проженем всілякий гнус,

Який на Банківській жирує.
Там править балом Сатана.
Країна в бідності горює,
Бо ж пограбована вона".

Сказав  –  і встав на барикаді,
Жертовно ніс життя своє,
Як лицар древній, що в баладі
Себе за друга віддає.

А снайпер-беркутівець чітко
Навів приціл, натис курок.
На брук лягла кривава квітка –
Упав боєць, скінчився строк.

Та, ти не вмер, я знаю, Яшо!
Ти будеш завжди жити в нас,
А ми, якщо потрібно, ляжем
За землю нашу – Крим, Донбас!

Над рідним краєм завірюха –
Війни гуляє круговерть...
І я прошу тебе, як друга,
Вернись! Нехай чекає смерть!

           Я. Я. Зайко – український громадсько-політичний діяч, журналіст і письменник білоруського походження. Народний депутат України 12 скликання,  Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
     Яків Якович у віці сімдесяти п'яти років  на морозі, під кийками та кулями беркутівців вистояв на Майдані не одну добу, підбадьорюючи
і підтримуючи своєю силою духу багатьох і багатьох. Тому його і вислідкував   снайпер - я впевнений, що спеціально, за особливим замовленням.



5. Хурція Зураб  
(29.07.1960 – 18.02.2014)
Грузія, м. Гагра
.........................................  Тетяна Лавинюкова
За нашу і вашу свободу
Лози виноградні та янтарні грона,
Щедрим сонцем Грузії зігріті…
Мріяв він за словом Божого закону
Жити і добро творити в світі.

Щоб за мир і дружбу келихи підняти,
Заспівати здравицю застільну,
Та щоб поряд батько, брат, сестра і мати,
А найперш – вітчизну мати вільну.

Та не раз, не двічі налітають круки,
Знов від дому рідного – руїни…
Знову все з початку, знову сум розлуки –
Вирушив Зураб до України.

Тут чекають друзі, є вже спільні плани,
Тут привітні до Зураба  люди,
Та, коли виходять друзі на Майдани,
Осторонь стояти він не  буде.

В нас одна відзнака – синьо-жовта стрічка…
Вітром, снігом дошкуляє грудень –
Шарф, який зв’язала мама чи сестричка,
Від морозу прикриває груди.
– Дуже теплі зими у моєму краї,
Холодів там не буває зроду…
Біль за Україну гірко серце  крає,
За її та за мою свободу.

Жаль, що не врятує шарф серденько сина…
Перед вбивством не спинилась влада.
Гей, Небесна Сотне, ти прийми грузина,
Він нам братом став на барикадах.

      За професією – дипломований винний технолог. Декілька разів відкривав власний бізнес з виробництва вина на батьківщині, кожного разу втрачав усе майно через війни та військові дії в Грузії. В Україну приїхав до друзів-українців, щоб створити та розвинути спільне українсько-грузинське виноробство, але не встиг.  
       Тіло було знайдене на барикаді біля верхнього входу в метро Хрещатик на вулиці Інститутській.
     «Коли почалися морози нижче мінус 20, Зураб замотувався величезним шарфом.
      Нашому грузину було тяжче за інших. Але він мужньо брав участь у чергуваннях і пікетах, у всіх протистояннях. Він пройшов шлях до кінця. Гордо і вільно», — написав про Зураба боєць Кіровоградської сотні Дмитро Степаненко.
      Зураб Хурція удостоєний  ордена Героїв Небесної Сотні.


6. Кіпіані Давид Ілліч
(28.06.1980 – 21.02.2014)
Грузія, Тбілісі. Проживав в Києві.

.........................................  Микола Бескровний

Дато

Україна – це частка від мами,
А вона для грузина свята...
Жити й жити з твоїми літами,
Тридцять три, вік Ісуса Христа!
Бій запеклий гримить на Майдані.
Підло в спину стріляє спецназ,
Та відважний Давид Кіпіані
Йшов у вогнище пекла не раз.
Кров текла і палали автівки –
Весь тягар мужньо витримав ти:
У безодню летіла бруківка,
Від ударів тріщали щити.
Наче витязь, пішов крізь погроми
По розбитих уламках біди –
На обличчі безсоння і втома
Та від куль на жилеті сліди.
Від броні знову брязкіт лунає,
груди стиснуло, подих звело.
Вже піднятися сили не має,
вдалечінь десь свідомість несло...
Прилетіла його ностальгія
У Тбілісі, де в зоряну мить
Краща жінка із іменем Ія
Біля сина маленького спить.
Пригадались Дато сиві гори,
Все, що в серці зумів зберегти:
Як пліч-о-пліч в абхазьких Кодорах
З ним були українські брати.
Все пройшло, але пазурі точить
Спільний ворог, настирливий звір.
До чужого прудкий і охочий,
Суне ніс свій брудний до сих пір.
Жовті води Кури неугавні
Бігли в далеч, де храм «Всіх святих».
Гинуть першими кращі і справжні.
Навіть вітер від суму притих.
Вже душа його зникла в тумані,
Але пам’ять – у наших серцях.
Проводжали Дато Кіпіані
У небесний неходжений шлях.

      Його мати була українкою, батько – грузином, обоє померли, коли Давиду виповнився двадцять один рік.
      Входив до грузинського взводу 28-ї сотні Самооборони Майдану. Допомагав укріплювати барикади, переносив поранених і загиблих.
      Прапор Грузії гордо майорів на Майдані. І коли спробували у Дато відняти прапор, він його відстояв, зберігши гідність, а після і життя віддав, але з українського Майдану він пішов переможцем.
       Залишився півторарічний син та дружина.
      Дато Кіпіані удостоєний  ордена Героїв Небесної Сотні.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 867

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
В останньому вірші у передостанньому рядку пропущені слова "Дато Кіпіані"?
2016-01-06 23:53:05
Дивно: чому не скопіювало... Зайду, вставлю.
2016-01-07 00:05:42
Написала. Дякую, Тетяно.
2016-01-07 00:17:44
Дякую авторам за чудесні патріотичні вірші.
Світла пам'ять героям.
2015-12-21 15:34:38
Оксаночко, я саме переглядаю цей розділ, дещо редагую. Наприклад, у мене біля мого "Зураба", "попрофесії", мало того, що разом з прийменником, але "не по професії", але "за професією". Я такого не писала. Є й інші зауваження.
2015-12-21 15:45:45
Таню, мало таких відповідальних авторів, як ви. Щиро вам дякую.
Пишіть вашу критичну думку на кожен твір, щоб удосконалити.
З пов.,
2015-12-21 16:01:22
Виставила скопійований виправлений варіант. Але разом скопіювалися і написи, які були при малюнках.
На дану сторінку вже не зможу ввійти, забирати лишнє не буду, тому що при повторному вході пропадуть абзаци.
2016-01-06 20:15:45
Разверзлись небеса: несмолкаем звон небесных колоколов!
Звонницы предвещают победу над варским русским миром.

Только правда о деятельности постмайдановской власти
Приведёт к согласию свободолюбивый украинский народ.

Спасибо всем вам за память, я всех героев небесной сотни
И тысячи погибших героев на фронте поминаю и сегодня.
2015-12-18 10:18:53
Героям Слава!

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2015-11-04 16:58:33

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Душевно откликнулось, дорогая Жанетта!
С теплом души к твоей душе,
Рецензия от:
Елена Максимова
2024-03-29 08:55:12
Один, услышав, утвердился...
Другой, напротив, обозлился,-
Их, к сожаленью, большинство...
Иисус собрать детей стремился,
А сатана над Ним глумился,
Распространяя ложь и зло!..
Так и сегодня происходит.
Не научился мир любви!..
Святую Истину находит
Душою кроткий в эти дни!
Рецензия от:
Василий Омельченко
2024-03-29 07:39:50
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод!
Рецензия от:
Владимир Рудов
2024-03-29 06:50:33
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.