Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.

Автор: Валентина Леушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-11-18 17:34:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ТІТЧИНЕ ПОДВІР'Я

                            ТІТЧИНЕ ПОДВІР'Я

Розквітла знову вишня біля тину,
Чи то не тин уже, а перелаз,
Дивлюсь на перекошену хатину,
У ній колись бувала і не раз.

Та нині тут ніхто не проживає,
Поріс весь мохом на хатині дах,
І я в мале віконце заглядаю,
Із сумом і сльозами на очах...

Стара самотня груша похилилась,
Для когось ще збирається цвісти,
Досада гірким смутком причаїлась,
Зове мене тихенько з німоти...

Не так давно тут тітка проживала,
Весь час була у клопотах, в трудах,
А, як же гарно тітонька співала,
Змовкали навіть солов'ї в садах...

Відтоді літ із двадцять проминуло,
Коли востаннє в цім була дворі,
Навіки тут життя людське заснуло,
І поховались в хащах глухарі...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 359

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.

Марина Цедрик

Очень грустно...Помните...

2016-11-27 17:23:20

Валентина Леушина

Спасибо, Марина!

2016-11-29 19:33:32

Магда

Щемно, до сліз...
Дуже близькі мені рядки твого вірша, Валю.

2016-11-27 16:57:20

Валентина Леушина

Дякую, Магдо, що забігли!

2016-11-27 17:27:10

Ботуров

А скільки таких тітонькиних подвір`їв!!! Тьма. Сумно, звичайно...

2016-11-27 16:48:34

Валентина Леушина

Так сумно, це все наше трепетне минуле.

2016-11-27 17:19:57

Наталия Самборская

Вірш дуже сподобався. Спогади завжди додають в душу і краплинку суму. Дякую.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2016-11-23 15:44:07

Валентина Леушина

Моя ти дорога Наталю ,це все з нашого життя.

2016-11-23 16:44:56

Альгиз

Дуже сподобалось, Валю!
Змовкали солов'ї навіть в садах... мабуть тут потрібно поміняти слова місцями - навіть та солов'ї
Інакше читається навІть ( наголос на і)

2016-11-22 17:46:35

Валентина Леушина

Дякую, люба Альгіз!

2016-11-22 18:03:26

Владимир Рудов

Вечная память Вашей тете и всем нашим умершим!

2016-11-22 17:41:16

Подоляночка

Хаток таких багато у селі.Ніхто там не живе,лиш вітер пісню свою співає десь у димарі.Їдьмо туди,якщо іще не пізно.

2016-11-21 11:52:09

Валентина Леушина

Так Подоляночко, потрібно обов'язково їхати, але я живу на своїй батьківщині, тож звідси ні ногою, це моя святиня.

2016-11-21 12:28:08

Алла Савченко

Сумно. Йдуть від нас наші рідні і нічого тут не поробиш. Таке життя. Дуже сподобався вірш. З повагою, Алла.

2016-11-20 13:17:48

Валентина Леушина

Дякую щиро, Алло!

2016-11-21 11:04:16

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений