|
Автор: Валентина Леушина
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2017-12-07 18:10:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ЧОМУСЬ ЗИМОНЬКА СУМНА
Чомусь зимонька сумна,
Десь хурделиці нема.
Ще й кудись подавсь мороз,
Засмутилася всерйоз.
Сьомий день зимовий - осінь,
Давно дітки снігу просять.
Він впаде і вмить розтане,
Вслід полине за туманом.
І мороз десь забарився,
Може в лісі заблудився?
Всі на нього виглядаєм,
Звички всі його вже знаєм.
Він бувало пожартує,
Вікна нам за ніч змалює.
Ті узори, як на диво
Неповторні і красиві.
Заіскриться сніг, як вата,
Ми відчуєм справжнє свято.
На Святого виглядай,
Вже в дорозі Миколай.
Поспішає він на свято,
В коло діточок зібрати.
Вогні сяють на ялинці,
Роздає Святий гостинці!
История cоздания стихотворения:
Возможно, слова о любви
любимого человека она
воспринимает как стихи. А
они всегда бальзам для
любой души. Хорошее признание, Сергей, прекрасной незнакомке. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:31:24 |
Якщо ти можеш принести
весну, Будь ласка, припини мершій війну. Дякую, Валентино, за гарний вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:23:24 |
Наверно вам поставлю
плюс, Иль нет, пятёрку с плюсом! ЛЮБОВЬ равняется ИИСУС! И в сердце мы с Иисусом! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 10:09:36 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |