Автор: Валентина Леушина
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2017-12-22 14:01:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НА ДОЩ В ДРУЖИНИ АЛЕРГІЯ

                НА ДОЩ В ДРУЖИНИ АЛЕРГІЯ


Дружину звуть мою Марія,
На дощ у неї алергія.
В вікно вдивлятиметься пильно
Буває поспіль три години...

Дивлюся я на неї з хати,
Чи не набридло їй стояти?
Не полюбляю я цю днину,
Не заперечую дружині...

Вдивляюсь в гарні її риси,
Що так пригадують Ларису.
В яку ще в школі закохався,
Чому я з нею не побрався?..

Сашка вона боготворила.
Мене, щоправда, не любила.
Тягала все мене за чуба,
На помилки вказавши грубі...

Прийшла й до мене світла днина,
Зустрів кохану я дружину.
Хоча у неї алергія,
Проте, любити вона вміє.

Бува дивлюсь на неї збоку,
Навіщо ця мені морока?..
Та що не зробиш без причини
Задля коханої дружини?

Стоїть в задумі моя люба,
Зриває вітер листя з дуба.
Та вже як злива зачне лляти,
Надходить жаль... впускаю в хату...

История cоздания стихотворения: