Люблю безмежно свою рідну Україну, дякую своїм батькам, які привили мені таку щиру відкриту душу. Завдяки цьому допомагаю людям, які обділені здоров'ям. Хочу бачити свою рідну Україну без війни.

Автор: Валентина Леушина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-01-29 18:03:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ХОЧА Б НА МИТЬ ПОВЕРНУТИ

      ХОЧА  Б НА МИТЬ ПОВЕРНУТИ


Полину в дороге і вкрай далеке,
На все життя лишивши теплий слід.
Потішуся, як тішиться лелека,
Скінчивши накінець важкий політ.

Угледівши здаля білу хатину,
В якій батьки дали мені життя.
Зуміли в мені виховати сина,
Заклавши міцний стержень в майбуття.

Босоніж пронестись по тій стежині,
Якою до юнацтва ноги бив.
Де матінка в білесенькій хустині
Надвечір поверталася зі жнив.

Там пахло молоком парним і хлібом,
Довіку не забуду його смак.
Як вдосвіта ішов зі своїм дідом
У млин, де нас стрічав старий вітряк.

Де борошно осяяне, як сонце,
Згортали в клунки й несли на плечах.
Матуся виглядала нас в віконце,
Із посмішкою в лагідних очах.

Як тато вчив клепати змалку косу
І йшли у парі з ним на сінокіс.
Ранесенько будити перші роки,
У батькових очах постійно ріс.

Разом в садку всідалися бувало,
Яка смачна вечеря та була.
Літа зозуля сива нам кувала,
Із пасовиська череда ішла.

Ніколи рай земний цей не забути,
Від співу захлинався соловей...
Хоча б на одну мить лиш повернути
Ту велич і красу сільських ночей...

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 276

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.
Очень жизненное,душевное, теплое,доброе,написанно красиво,со знанием реальной жизни и с большой любовью к природе.Преклоняюсь!!!Спасибо. Валюша!
2018-02-12 22:33:09
Очень Вам благодарна, Галина, за столь доброе определение!
2018-02-13 21:51:18
2018-02-13 22:58:48
2018-02-13 23:00:10
Гарні спогади, пані Валентино! Красивий вірш! Новм-их Вам чудових віршів та гарного настрою! З теплом.

P.S. А може краще поміняти слова місцями, щоб наголос краще звучав:
"Зуміли в ме'ні..." на "В мені' зуміли..." Але це просто як варіан. Ви - автор і Вам видніше, як краще.
2018-02-04 12:28:12
Щиро вдячна, Сергію, що заходите і ділитесь своїми враженнями!
2018-02-04 19:46:25
Теплые воспоминания! Красивое стихотворение! Удачи и всего доброго, Валентина!!!
2018-02-02 07:35:17
Спасибо большое Вам, Галина!
2018-02-02 22:14:09
2018-02-03 08:56:58
Прелестный стих,благодарю! Очень понравилось!
2018-02-01 01:26:43
Спасибо, что оценили!
2018-02-01 20:50:48
Валюша, я зараз живу в селі. Запрошую героя. Правда, дорогих його серцю місць не побачить. Це інше село і інша історія.
Гарний, теплий вірш.
Дякую!
2018-01-29 20:11:14
Щиро вдячна, Вам Ларисо, Ви як ніхто інший, мене розумієте! У кожному рідному куточку є свої найкращі місця, головне що нас кличе голос крові туди.
2018-01-29 20:31:23
2018-01-29 20:41:07
Очень хорошее!Ностальгически красивое стихотворение!У кого есть сердце, того манит "родительский дом, начало начал"...Это к вопросу о том, чтобы хоть на миг вернуться туда, где есть родители, бабушки, дедушки, молодость, детство...Спасибо, Валечка!)))
2018-01-29 20:06:20
Дякую,,Юрію! Мені приємно, що я змогла розбурхати спогади своєю ностальгією.
2018-01-29 20:28:59
Да, смогли, потому, что для меня это важно ...
2018-01-29 20:34:30

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Доброго дня, Наталя Володимирівна! Держіть переклад:

КОРАБЛИИК

Той ранок таким був немислимо свіжим,
гойдались росинки вздовж стежки сильніше,
а поблизу хвіртки цвіли маргаритки,
і равлики грілись у ліжечку квітки.

А тут, по калюжі, так легко, відважно
в далекі краї плив кораблик безстрашно
із аркуша ще не старої газети,
в якій друкували поеми поети.

І сонце яскраве, і вітер попутний
вітрило оббризкали вмить перламутром,
Світилися в серці відрадні надії,
і ранок був свіжим, і купчились мрії.

--
Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться!
Рецензия от:
Лисич Валентина
2024-03-29 16:12:04
Така приємна подорож.

А це моє

Не промовляй "помовч, зажди"...
Авторский переклад - "Не говорите мне, потом"

Не промовляй "помовч, зажди".
Ти Прометей в коханні - любий,
У дотиках пульсують груди -
Трояндами тремтять з жаги.

Притулок пташкою знайти,
Росою - проліском багнета.
Здобуток бути назавжди
З козацьким - альфа та омега.

Ще вранці скелю віднайти
Де провокують в мріях хвилі -
Тотем* безодні на стриптиз -
чи в тім пророцтво від Сивіли.

В день судний скинути корсет -
Коханий мій - геть забобони.
Світ дивовижний без кордонів,
Приникшим біля стоп Скарлет.

Не промовляй "помовч, зажди"...

*Тотем* - в данному випадку Посейдон.
22. 02. 2022.


Не говорите мне потом
Потоком чувств, скользящих мимо,
Я женщиной хочу стать, милый,
Цветущей розой за окном,

Синицей в трепетной руке,
Сверкающей росой... Стихией,
Взрывной и павшей на рубеж,
Исполненной казачьей силы.

И полусонной на заре
Прибой послушать говорливый.
Концы ли в воду Пер-Лашез -
О нас в пророчестве Сивиллы:

В день судный скинуть на скамье
С любимым все свои невзгоды -
Сей жизни обнуляя коды,
Распятых в жаждущей Скарлет.

"Не говорите мне, потом"...
Рецензия от:
Сколибог Олег
2024-03-29 16:06:10
Геннадий, мои овации Вам и восторг.
Великолепное стихотворение.
Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения.
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-03-29 15:44:27
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.