Автор: Валентина Леушина
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2018-06-26 19:53:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЛЮБІЙ МАТУСІ

                 ЛЮБІЙ МАТУСІ


Матусю сивенька, голубко моя,
Весь спокій і сон давно втратила я.
Щоосені плаче гіркими слізьми
Калина червона перед ворітьми...

Ти грона любила її чарівні,
Майстерно вкладала їх на полотні.
Співала красивих до болю пісень,
Коли надто довгим зимовий був день.

Як радо віконця всміхались мені,
Чомусь вони стали занадто сумні.
Сиріткою стала хатина в дворі,
Немов поселились в кущах глухарі...

Скажи, люба нене, чи добре тобі?
Літа промайнули, а я все в журбі.
В постійній тривозі стомилась душа,
Далеко від нас та небесна межа...

Можливо там добре, зозулько, тобі,
Вітають щоранку хмарки голубі.
Всміхаєшся ясному сонечку ти,
Які ж ті небесні, матусю, світи?..

Я долі своєї несу земний хрест,
Милуюсь красою високих небес.
Найменшу зіроньку з небес засвіти,
Я знатиму, рідна, мені світиш ти...

История cоздания стихотворения: