Автор: Владимир Мацуцкий
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2019-09-06 13:15:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
В основу тексту Гімну України покладено вірші Павла Платоновича Чубинського, які
були написані в 1862 році і опубліковані в 1863 в львівському журналі «Мета» №4.
Як текст пісні з нотами музики отця Михайла (Вербицького) вірші були опубліковані в
1865 році, а перше публічне виконання пісні відбулося 10 березня 1865 року.
У 1917—1920 роках пісня під назвою «Ще не вмерла Україна» стала одним з
державних Гімнів УНР та ЗУНР.
Оскільки вірші набули державного значення, час від часу текст Гімну змінювався, і
напрямок змін залежав від свідомості українського суспільства і тих, хто мав уплив на ці зміни.
Сучасний Гімн України, затверджений Президентом України 6 березня 2003 року,
складається з одного куплету (першого) і приспіву, музика М. Вербицького, слова П.
Чубинського.
Виникає бажання порівняти вірші Чубинського опубліковані в журналі «Мета» з
текстом сучасного Гімну.
Вірші:
Ще не вмерла Україна,
і слава, і воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття й ми
У своїй сторонці.
Душу, тіло ми положимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Текст Гімну:
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
І вірші, і текст Гімну вперто наполягають на тому, що «Ще не вмерла Україна».
Щоправда, 6 березня 2003 року Президент України зглянувся і замінив «Україна» на
«України», тобто «Ще не вмерла України» і далі пояснює, що саме не вмерло.
А ось що написав у своїх віршах видатний літературознавець і поет Борис Грінченко:
«Ще не вмерла Україна, /Але може вмерти:/Ви самі її, ледачі,/Ведете до смерті».
У 19 столітті «Ще не вмерла Україна», мабуть, звучало актуально, у 21 столітті – це
шкідливий архаїзм, якого треба позбутися.
Йдемо далі за текстом: «браття молодії». Тобто браття вже не «молодці» і не
«українці». Таке міг запропонувати тільки українофоб.
Неоднозначно сприймаються і слова «воріженьки». Чи можна наразі так ласкаво
називати ворога?
Неоднозначне і бажання братів українців панувати ще з кимось: «Запануєм і ми,
браття, у своїй сторонці». А з ким ЩЕ ми збираємось панувати? Чи не з ворогами-росіянами? Та
і без росіян в самій Україні достатньо ворогів, у яких ще не зникло бажання панувати над
нами… та й без нас.
Історія «Запануємъ, браття й ми У своїй сторонці» починається з тих часів, коли серед
слов’янофілів виникла ідея об’єднання слов’янських народів у так званий
«Слов’янський мир», якою переймалась не тільки російська інтелігенція, а й українська. Навіть
Тараса Шевченка зачепила ця ідея, але ненадовго, бо рога «янгола» скоро вилізли. Російська
інтелігенція «Слов’янський мир» сприймала тільки як «Руський мир». Це підтверджує і
російський філософ Микола Бердяєв: «Славянофильство точнее было бы назвать
русофильством» («Слов’янофільство і слов’янська ідея»).
І на завершення, у сучасному Гімні використовується тільки перший куплет, який є
вступом до головної думки. Розкриття цієї головної думки є другий і третій куплети, які влада
не затвердила, бо завжди боялась цього розкриття.
З цих міркувань і пропонується більш сучасний текст Гімну України.
Гімн України *
Хай святиться Україна – наша слава й воля,
Хай нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згине ворог наш заклятий на віки віднині,
Запанує своя правда у своїй країні.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
І над нами панувати не дамо нікому.
Чорне море нам всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Славна доля України у борні наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Березень 2016 р.
(з книги "Зелені годи калини. Книга друга")
*Після видання книги варіант Гімну було редаговано. Ось новий варіант:
Гімн України
Хай святиться Україна – наша слава й воля,
Хай нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згине ворог наш заклятий на віки віднині,
Запанує своя правда у своїй країні.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станьмо, браття, в бій на захист батьківського дому,
І над нами панувати не дамо нікому.
Захистимо рідну землю, рідну Україну,
Захистимо свою правду, як свою дитину.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
История cоздания стихотворения:
Історія України
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Спасибо, Александр. Прелестное стихотворение. Всех благ Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:07:13 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |