"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Владимир Мацуцкий
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-01-02 14:04:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Два Вовочки загрались в полонених.
Один – московський кегебіст Путло,
а другий – у Путла за Помело
з торбиною думок зелених.
На Помелі Путло умів заграти:
кого схопив – кидав за грати,
на них вимінював убивць,
що посилав «хохлів» вбивати,
свою показуючи міць.
А Помелу «квартал» ще сниться…
його «квартал»… якійсь-то п’ятий…
чи, може, шостий, чи десятий…
про обмін же – «яка різниця»*
чи вбитий то, чи то убивця,
аби жував електорат!
Згадав кому був сват і брат,
як над країною сміявся
і у Путла у ніг валявся,
бо росіян вважав братами
«покірній нації «хохлів»…
«яка різниця»* – був би хлів
й безроге бидло чи з рогами –
оті зелені вибиранці,
що слузі служать зночі вранці,
щоб українець кожен знав –
що два народи є братами
як ті сіамські, що задами
зрослись… Та є ще пошесть-новизна:
козирна карта пала Вові –
тепер народу він слуга…
Чи не зламає він рога,
чи вистачить йому любові,
коли шукатиме він броду
до українського народу?..
Чи кату волю не продасть
за нафти кусень чи то газу
за мир в тюрмі московських пазур,
де українцем бути – зась?!
А, може, знов почне валятись –
наш президент страхополох –
у ніг Путла, і знову клястись,
що він не лох?!..
А між країнами – іде дурна війна,
дурна від крові – не вина,
і ворог побратимів убиває
і кров’ю нашу землю поливає,
і сотні років так… під москалем…
Коли ж ми поквитаємось з Кремлем,
зруйнуємо залізну ту окову?
Чого нас тягне під кацапів знову –
отих рабів із бомбою в руках?
Невже замовкнемо безмовними в віках
і на колінах помремо рабами?
Коли ж проб’ємося у тьмі лобами
один до одного, щоб волю й силу мати,
щоб всіх братів обняла мати,
всіх українців: і отця і сина –
велика – вільна – Україна?!..
Хай будемо і босі й голі –
ми воїни своєї долі
на Богом даній нам землі!
Кацапи згинуть у імлі,
а ми – великі і малі –
борімо шлях
до правди й волі!
*«яка різниця» – «какая разница»,
з новорічної промови Вовочки Помела.
Січень 2020 рік
История cоздания стихотворения:
І болісно і сумно.
В греческом зале, в
греческом зале, Крупный банкет. ..и поэта позвали. Был он не в моду и просто одет, И притушили на сцене вдруг свет! Стих он читал, про юбиляра, Сопровождала поэта гитара. Буря оваций!.. но выключен свет, Скромно на сцене стоял силуэт. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-20 15:43:49 |
Віра в Перемогу - це те,
що нам допомагає у ці
важкі дні. Дякую вам за цей чудовий вірш, Раю. |
Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-20 14:41:51 |
"Душу не вбити і
гордість не вбити, І до Вітчизни святую любов." ви дуже тонко помітили, про що мріють росіяни. дякую! |
Рецензия от: Захар Зінзівер 2024-04-20 14:06:53 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |