Автор: Владимир Мацуцкий
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-02-29 17:43:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Пророк. Глава шоста

Глава шоста

30
«Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого».
Але ж народжує те слово
Пророка серце й голова.
Слова, як дзвони, щоб збудити
братів і мертвих, і живих,
рабів розумних і дурних,
безправних і несамовитих.

31
Нажаль, на дзвони цар збудився
та й покарати заходився:
слова в кайдани закувати,
Пророку серце виривати,
як Прометею рвав печінку
орел голодний без починку.


32
Та відростало серце знову
і сили додавало слову,
і рвало тих царів окову,
народ Вкраїни звало в бій.
Кипить кривавий той напій,
в серцях Тарасових нащадків.
І знову в бій, і все спочатку,
де слово – зброя, мова – рід,
де знову – сльози, кров і піт
і знову все не так,
юдеї
по вірі тнуть свої ідеї,
а ми прямуємо в хохли…

Чи українцями були
під тим іудо-християнством
в хресті  з кацаповим  пияцтвом
та ненажерливих попів?
У тім іудстві все на пів,
тому і тичуть нам півбога,
і від порога до порога –
чужий і бог і божий син.
Від них, Дажбоже, нас спаси…
Спаси народ твій, що в плачу,
прийми запалену свічу,
не дай свічі в душі чадіти,
ми в Рідній Вірі – твої діти.
Дай  розум нам і силу віри,
щоб вороги катюги-звіри
знесилили, і назавжди.

Післяслово

33
Ашему* моляться жиди,
Христу – його творці євреї,
у тих панів свої ідеї,
від них, мій брат, добра не жди:
вони молитись злу готові.
Ми ж помолімося в любові,
в добрі і правді до Дажбога,
лише від Нього йде дорога
де не панують лихварі.

Пророк воскресне в тій порі,
засяє Сонцем  в чистім небі,
в Дажбожій правді і потребі
звеличаться Великі і Малі
в суспільстві людства і  людини,
у лоні матері – святої України,
святої української землі.

*Ашем (Елогим, Яхве) – іудейський  Бог.

(продовження - сучасне наше життя)

История cоздания стихотворения:

З життя Пророка Тараса Шевченка