Отсутствует

Автор: Владимир Мацуцкий
Тема:Сатирические стихи
Опубликовано: 2020-04-18 15:57:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Два Вовочки 2

Два Вовочки загрались в полонених.
Один – московський кегебіст Путло,
а другий – у Путла за Помело
з торбиною думок зелених.
На Помелі  Путло умів заграти:
кого схопив – кидав за грати,
на них вимінював убивць,
що посилав «хохлів» вбивати,
свою показуючи міць.

А Помелу «квартал» ще сниться…
його «квартал»… якійсь-то п’ятий…
чи, може, шостий, чи десятий…
про обмін же – «яка різниця»*
чи вбитий то, чи то убивця,
аби жував електорат!
Згадав кому був сват і брат,
як над країною сміявся
і у Путла у ніг валявся,
бо росіян вважав братами
«покірній нації «хохлів»…
«какая разница»* – стояв би хлів,
а в ньому – бидло із рогами:
оті червоні і зелені,
з яких стирчать російські гени,
щоб українець кожен знав –
що два народи є братами
як ті сіамські, що задами
зрослись… Та є ще горе-новизна,
козирна карта пала Вові:
тепер народу він слуга…

Чи не зламає він рога
в отій позиченій любові,
коли шукатиме він броду
до українського народу?..
Чи кату волю не продасть
за нафти кусень чи то газу
за мир в тюрмі московських пазур,
де українцем бути – зась?!

А, може, знов почне валятись –
наш президент страхополох –   
у ніг Путла, і знову клястись,
що він не лох?!..

А між країнами – іде дурна війна,
дурна від крові – не вина,
і  ворог побратимів убиває
і кров’ю нашу землю поливає,
і сотні років так… під москалем…
Коли ж ми поквитаємось з Кремлем,
зруйнуємо залізну ту окову?
Чого нас тягне під кацапів знову –
отих рабів із бомбою в руках?

Невже замовкнемо безмовними в віках
і на колінах помремо рабами?
Коли ж проб’ємося  у тьмі лобами
один до одного, щоб волю й силу мати,
щоб всіх братів обняла мати,
всіх українців: і отця і сина –
велика – вільна – Україна?!..
Хай будемо і босі й голі –
ми воїни своєї долі
на Богом даній нам землі!
Кацапи згинуть у імлі,
а ми –  великі і малі –
борімо шлях
до правди й волі!

*«яка різниця» – «какая разница»,
з новорічної промови Вовочки Помела.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 159

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.

Олесь Жученко

Шановний пане Володимир, гадаю, що скоро все зміниться. Першого хвороба прибере, а другого не вдовзі черговий, але вже нестерпний супер-зашквар! З Повагою до Вас. Олесь

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2020-05-04 14:06:19

Владимир Мацуцкий

Все зміниться, але нажаль не так скоро, як хотілося б. Пострегіоналів і підкацапію словами вже не подолаєш, та і продовження Революції Гідності надто вже слабе… потрібна нова революція Спасіння України, яка зміцнить Україну у війні з Росією… і приведе до перемоги… і яка дасть мир нашому народу.

2020-05-08 14:00:29

Олесь Жученко

Шановний пане Володимире, ось знову перечитав Ваш вірш. Хочу додати, що з часом після повторного читання, вірш грає новими фарбами та ще більш глибоким осмисленням. Дуже гарна робота. А що стосується наших із Вами висновків, то бачу ми у двох виявилися праві. Зелена дуринда продовжує дуріти по почній програмі, і не скоро це шапіто відійде в небуття.
З повагою до Вас. Олесь

2020-06-19 17:51:52

Владимир Мацуцкий

Нажаль це так… позеленені бабки навіть хвалебні вірші Зеленому присвячують… при тому не забувають щось просити у царя-батюшки… сором якійсь-то. За відгук дякую Олесю… сили вам і натхнення… зараз нам обом це дуже потрібно… писати треба так, щоб ворог скиглив, як собака.

2020-06-20 16:17:15

Олесь Жученко

Шановний пане Володимире, дякую Вам за підтримку Взаємно! Згоден з Вашими думками на всі 120% та 360вольт.
З початку було Слово і це Слово було: Україна! Тому Україна завжди була, є і на повіки БУДЕ!
З Повагою до Вас. Олесь

2020-06-21 01:47:47

Владимир Мацуцкий

2020-06-21 15:31:18

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений