Автор: Олександр Перший
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-04-08 10:48:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Міфічно-гумористичне.

ААААА!!!Хто здєсь?!! Охрана!!!
Кабаєв нєрвно клацав вимикачем,але
світло не загорялося.
-Фу,ну шо так воняєт?Йоб вашу мать,гдє
ви лазітє?!!Свєт мнє,бистро!!!
- НЄ БУДЄТ,ВОВА,СВЄТА.І ОХРАНИ НЕ
БУДЄТ-глухо та водночас розлого
пролунав чийсь голос-ВСЬО,ВРЄМЯ
ПРІШЛО.
-Ти хто?-тремтячим голосом запитав
Кабаєв.
-ТИ ЄЩО СПРОСІ,ПОЧЄМУ ТАК БИСТРО-
розсміявся невидимий співбесідник-Я
ЖЕ ПРЄДУПРЄЖДАЛ,КОГДА ТИ
КОНТРАКТ ПОДПІСИВАЛ-НЄ ЛЄЗЬ В
УКРАІНУ.ІЛІ СКАЖЕШ,ШО ТИ НІЧЄГО НЄ
ПОДПІСИВАЛ?
-Нєт,нє подпісивал-погодився Кабаєв.
-І подпісь нє твоя стоіт?-раптово голос
співбесідника якось зменшився та
потускнішав.З повітря з'явився
документ,на якому Кабаєв чітко
розгледів і свій підпис,і навіть печатку з
двоглавим орлом.
-Нєт,нє моя-помертвілим голосом
пробелькотів він,-і на Украіну я нє лєз.
- Вова,ну я ж нє НАТО,і нє ЄС,мєня нє
надуріш.А Украіна под защітой Самого!
Потому і бил пунктік про Украіну.Ну
всьо,ми заболталісь.
Ледь помітне ручисько з надзвичайно
довгими та гострими пазурями видерла
з Кабаєва душу та разом із нею
розчинилася в повітрі,а на кроваті
лишилося у жалюгідній та незграбній
позі його неживе тіло.
***
Кабаєв стояв на колінах перед сліпучим
білим світлом,та розмазував по пиці
смоляні сльози та соплі.Йому було
страшно та соромно,бо він був геть
голий.У пам'яті ще лунав страшний
безтілесний страшний голос,а перед
очима мерехтів клятий документ з його
підписом та печаткою.Але ж оточуюче
світло не було схоже на те пекло,яким
його собі уявляли на Землі!Отже,чи то
внаслідок якоїсь помилки,чи то
внаслідок правильності його життєвого
шляху,але ж ВІН НЕ В ПЕКЛІ!
Отже,боятися немає чого...
-То чи тобі мало влади при житті
було,що ти душу запродав?Чи то гріхів
на тобі мало?А може,ти вважав,що ти
ВІЧНИЙ???!!!-останнє слово було
сказано так само неголосно,але саме
від нього все навколишнє похитнулося у
своєму бутті,і Кабаєв зрозумів,ХТО з
ним говорить.Смоляні сльози знов
покотилися з очей.
-Ну,я ето,нє задумивался над етім-
забелькотів він,приховуючи
причандалля долонею.
-Ох,скільки ж тебе,дурня,карати?Ну от
чому кожен раз,як ти уславися,то потім
пару поколінь ти живеш спокійно до
смерті,а потім знов намагаєшся в
історію потрапити?Ну уже ж і у Пеклі
горів,і в Раю побував,хоч і не
заслуговував.Навіть євреєм був,після
того,як уславився як Гітлер.Ну от
подивися на себе,звідки в тобі стільки
погані?
Кабаєв опустив очі долу та ледь не
скрикнув - він був прозорий,а всередені
нього клубилося щось чорне та гидке.
-Што ето?- тремтячим голосом запитав
він.Його питання лишилося без
відповіді.
-Я даю тобі останню змогу стати
нормальною людиною з вічним життям
на Землі.Віднині ти будеш
народжуватися лише в жіночому тілі,а
за порушення мого наказу не чіпати
Україну це життя( нагадую - остання
змога ! ) ти народися УКРАЇНКОЮ !!!

Він відкрив очі,впевнений,що йому
наснилося жахіття.
-Охрана!-крикнув він.Точніше,намагався
крикнути , бо з рота почувся лише
якийсь писк.
Кабаєв все згадав,та гірко
заплакав,адже останніми словами Його
було:"І БУДЕШ ВСЕ ПАМ'ЯТАТИ ТА
РОЗУМІТИ , ДОПОКИ НЕ ЗВИКНЕШ ДО
НОВОГО ТІЛА ТА НЕ НАВЧИСЯ
РОЗМОВЛЯТИ ! "

История cоздания стихотворения: