Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
Автор: Олександр Перший
Тема:Эротическая проза
Опубликовано: 2015-11-21 15:48:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Знайома дорога... Знайомий під'їзд і знайома конс'єржка. Ліфт, котрий ледве тягнеться вгору, в той час, коли подумки вже тебе обіймаю. Ну от і твій поверх, і ти, сяюча, зустрічаєш мене у дверях. Зачекалася, знаю, я теж за тобою скучив.
Закопуюся носом у твоє волосся і тихенько млію від щастя. Ми йдемо на балкон, випити ритуальної кави, але там, майже втрачаючи від нетерплячки свідомість, забуваючи про каву та цигарку, я цілую тебе у розпашіле лице, руками розв'язуючи неслухняний пасок халатика. Я почуваюся мов хлопчик, котрий вперше доторкнувся до дівочих грудей- у роті пересихає, у вухах шумить скажено, від надлишку гормонів руки трусяться, немов у алкоголіка зі стажем після перепою. Рвучко розчахую твого халатика- і завмираю у захваті. Біла білизна у сукупності з білими панчішками на улюблених ніжках, проступаючий горбок над ними вибивають з мене залишки розуму, і я підхоплюю тебе на руки та несу у хату. Шляхом ти розстібуєш ґудзики на сорочці та цілуєш мої груди, і я не кладу- я кидаю тебе на ліжко та здираю з себе сорочку та штані, але не встигаю лягти- ти вже стоїш переді мною на колінах, вчепившись у мої стегна, у розхристаному халаті. Ще мить- і я втрапляю у полон твого гарячого ротика та швиденького язичка. Час перестає для мене існувати, я взагалі втрачаю зв'язок із реальністтю, та відчуваю лише ковзання твоїх губок та язичка. Ти не лишаєш там жодного нецілованого міліметру, допомогаючи собі долонькою, і хвиля, що підкочується все ближче, гойдає мене, мов колисанка. Ти помічаєш це, та тягнеш мене на ліжко, випустивши на мить з полону. Я покірно влягаюся, бачучи тебе мов крізь туман.Ти приймаєшся за свою справу, і хвиля знов підкочує, але вже потужніша і ближча. Я знову втрачаю всі зв'язки з реальністю та відчуваю лише твої пестощі. Аж раптом в мене в голові вибухає калейдоскоп кольорів, мене уносить стрімкою горною річкою у невідомий світ насолоди, я чую, як хтось гарчить, і з подивом розумію, що то я сам... Перше, що я бачу, коли усвідомлюю навколишнє- твої сяючі очі та посмішку переможниці. Так, мила, ти сьогодні маєш право на таку посмішку... Я так тебе кохаю!!!
История cоздания стихотворения:
Ніно та Злива, вітаю вас,
ще з однією чудовою
піснею. Надалі хочеться
ще! З нетерпінням чекаю. |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-04-24 17:13:17 |
Дуже гарно! Дякую. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-04-24 17:07:32 |
Пісня, безумовно, ЧУДОВА,
і дуже актуальна, як на
мене. Це стосується
музики та виконання, а
відео, особливо пальми і
море, зважаючи на
трагічність пісні,
виглядають просто, як
знущання. У виконанні групи «Злива» пісня вийшла набагато вищою за слова (які, до речі, теж бажано написати і тут, в анотації до публікації пісні, і в анотації на каналі Ютуб (тому що слова не завжди можна розібрати в емоційному виконанні співаків). «Вища» в моєму розумінні – це значить, що смисл пісні вийшов вищим за кохання ЛИШЕ двох, тому що зараз в Україні йде війна, і більшість Творців, свідомо чи несвідомо, передають у своїй творчості трагедію війни, і в цій пісні – це вийшло геніально!!! Це не означає, що я занижую слова Ніни Трало, ні, навпаки, я хочу сказати, що композитор та співак зуміли передати загальну тематику поетичної творчості Ніни, яка завжди була актуальною. Щодо відео, то КОХАННЯ може бути і на війні, а не лише в якомусь природному раю, і зустрічі воїнів, які приїхали у відпустку до близьких, теж були б чудовим доповненням до цієї пісні. |
Рецензия от: Лана Шакула 2024-04-24 16:27:29 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |