Автор: Борис Анисимович
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-03-10 06:33:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Політик здасться

Не збагну, як можна бути
Осторонь життя,
Щоб не бачити й не чути
Все й усіх. Знаття,
Що його класифікують
Як негідне, бруд, —
Те ж життя, його руйнують,
Роблять над ним суд
Люди ті ж, що — справа, зліва,
В друзях, недругах,
Молоді, а то вже й сиві;
Крила кволий змах.
А під небом, тож під Богом
Ми — один в один.
Відрізняємось хіба що
Віком. А що — чин?
То є місце. Як відомо,
Красить не воно.
Звідки взятись в небі грому —
Блискавці дано
Запалити все навколо,
Щоб світився шлях
І раділи доли й поле,
В гаї співав птах.
Без пожеж і без буранів —
Тільки тепло й світ.
Владарюють у пошані,
Як весною цвіт,
Розум гідної людини,
Для добра добро.
Спів щасливий вільно лине,
Спочива перо.
Не збагну, як можна бути
Осторонь життя.
Краще полоненим жити,
Аніж без пуття.
У полоні добра, щастя,
Успіхів, снаги.
Й зникне бруд, політик здасться,
Люди як боги
Заживуть утішно, славно.
Для добра добро.
Все було що — лиш в снах давніх.
Хоч було, було…

История cоздания стихотворения: