Автор: Борис Анисимович
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-10 06:19:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вандали України — не твоє

Окремі куми — це ще не народ,
Хоч вражено взагалі глибоко.
Ділянка присадибна чи город
Не є ще вся земля, і нівроку.
Те, що не будуть Президентами
Ні Тягнибок, ні подібні йому,
Що  -шенки, що –щенки, горе-куми,
Невже не бачите, глухі, — чому.
Країна задихається, кона
Останні може дні, лебідонька,
Наругою закута Вкраїна,
Свавіллям вражена, худа, тонка
Від кормчих кровососів, лихварів.
Неофашиста Тягнибока вам?
Вже Порошенка вітав кум, горів
Упевненістю: буде краще нам.
Тож стало так, що, ні дихнути, ні
Перевести подих — іде війна,
Не Вітчизняна, — братовбивча, дні
Ночей чорніші, життю вже ціна, —
Цукерки порошенківські. Коли
Було таке і де, правителів
За яких, бо хіба ревуть воли,
Як ясла повні, у тім же селі?
Не жди, що прийде хтось, як на блюді
Запропонує. Вирішальним є
Твій голос тверезий, щоб всі оті,
Вандали України, — не твоє!

История cоздания стихотворения: