Автор: Борис Анисимович
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-03-04 06:59:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
В твоїх руках
Невже і справді нам кінець?..
Роки останні метушливі —
Й залишить поле славний жнець,
Землянин, під потоком зливи?
А може, й треба очисну
Стихію на землян наслати,
Щоб повість їхню цю сумну
Змити, знести і, може, дати
Ще, як останній шанс, життя
Безгрішне, чесне? Мабуть, іншим,
Бо навіть море каяття
Ні в яке порівняння з більшим,
Із океаном їх гріха,
Не зможе тож протистояти
І заслоняє, як яга
Примарна на шляху, що грати.
Печалюсь я, бо є сини
У мене й внуки ясночолі,
Рідні, найкращі, і вони
Отримають на світі долі
Випробування те страшне?!
Невже і справді ми не в змозі
Зробити все, щоб зле, сумне
Навіки згинуло в сторч позі?
Спливає час, та розум є:
Напружся, мисляча людино.
В твоїх руках життя твоє.
Цей шанс останній і єдиний.
История cоздания стихотворения:
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:51:19 |
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:45:36 |
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:36:04 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |