Автор: Наталя Днипровська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-03-28 09:49:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

вечір /моє місто/

В гущавині сутінок млявих ,
Незатишних , сірих і кволих
Втомлене місто зітхає.
Л'ється по вулицям сонним
Вечірня мелодія -
Рівна , спокійна , сумна ,
До божевілля якась монотонна.
В цю мить нагадує місто човна.
Ось тільки-но рухався , плив ,
Тільки-но жив,
Чуть було гомін людей,
Емоцій було сповна,
А тепер , мов під ним мілина ,
Вщух,
І сутінковий туман
Ту велетенську примару човна накрива...

Але ні.
То тільки здалося на мить.
За секунду з'являються вогники , ліхтарі.
Затишком ваблять маленькі хатки ,
Сяють яскраво новобудови.
Все місто горить
Теплим , молочно-медовим.
Поруч невидимий плескіт Дніпра -
Вічна і ніжна моя колискова.
Місто-човен у браму ночі вплива ,
Стає чарівним якимсь , загадковим,
Позіхає , дихає вільно ,
Із задоволенням дріма...

Піду собі й я.
Тссс ...
Нехай моє місто відпочива.

История cоздания стихотворения: