Автор: Олег Саенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-12-04 20:38:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Народній пісні присвячується

Які бадьорі, навідь в горі.
Які кремезні на межі!
А десь всередині, в душі...
Буває, дивляться у небо
і тиха пісня, та, що в тебе
живе глибоко й тихо плаче
що навіть око не побаче -  
орлине око (не просте!)-
вона не лине, а росте.
Ніхто не бачить, не зіпсує,
неначе сон живе, сумує,
роси останньої краплина.
Немов покинута дитина,
що виростає без опіки.
Така проста, тепер й навіки.

История cоздания стихотворения: