Автор: Олександр Цвєтков
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-06-05 10:25:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Корона - саме, як тавро,
фамiльна штука.
Чим голосніше кричимо -
даремній вуха.
Якиї б не були міцні
брехні кайдани
побачить круль не уві сні
вогні Вальгалли.
До того, як зійде зоря
для неписьменних,
останній довід короля -
піти зі сцени.
Куди розстеляться шляхи,
що буде далі,
мені мольфарові птахи
нащебетали.
До шиї звабиться ярмо,
і гільйотина,
останній кадр в німим кіно
перед очима:
"...торкнулись губи до трави
і шепотіли
останнє слово голови
уже без тіла..."
История cоздания стихотворения:
Якщо ти можеш принести
весну, Будь ласка, припини мершій війну. Дякую, Валентино, за гарний вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-29 10:23:24 |
Наверно вам поставлю
плюс, Иль нет, пятёрку с плюсом! ЛЮБОВЬ равняется ИИСУС! И в сердце мы с Иисусом! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 10:09:36 |
Хороший стих. Только не на горному, а на горном пути. |
Рецензия от: Наталья Незнакомкина 2024-03-29 10:01:58 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |