Автор: Олександр Цвєтков
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2020-07-25 07:51:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Липень - липи,
липень - грози,
мляве стрекотіння
вітрогонки дзиги
і така зненацька злива,
що не варто чатувати.
Липень - Сонце,
Верболози,
сяйне мерехтіння
росяної змиги,
і від чорної вільшини
назбирає бруньок мати.
Липень - спека,
липень - воля,
Свято Храмове, Престольне.
Чую липень - кличу Ольгу:
- липень, липень...
- Ольго, Ольго...
https://www.youtube.com/watch?v=WR3p-iHgCGo
История cоздания стихотворения:
Понравилось. Тёплое, душевное стихотворение. Всего доброго. Саша. |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 13:22:17 |
Щиро дякую, Юрію! Вірші проникають у серце! Мені дуже сподобались! У них надія на мирний результат!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:21:43 |
Щиро дякую, Світлано! Спогади дитинства завжди турбують душу! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:02:16 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |