Четверостишье - дар крылатой Музы... Напевом внутренним и шелестом листвы, ворвется в разум мой, как шарик счастья в лузу! И снова скроется, как солнце за холмы...
Автор: Юлия Небо Тема:Свободная тема Опубликовано: 2019-01-24 14:19:27 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Зима сховала...
Усе життя тягнутимусь до тебе, мій рідний, мій коханий... Просто - мій. Куди б не привели шляхи та небо, без тебе я в безодні самоти.
До тебе всі думки мої ... Як спрагу, я відчуваю те, що, все ж ... нiчий. Ти - втрачена в душі моїй наснага, я - лише спогад, дивний та сумний.
Ти - шепіт снів, замріяних, цнотливих. Я - погляд, що в минуле зазива. В полонi надміцноі злої криги, зима сховала те, що нас ... нема.
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 857
Блестяще! Очень эмоциональные и, в то же время, продуманные, и совершенно не банальные строки. Три строфы и всё сказано. По всем параметрам, это несомненная удача! Браво, Юля!
Заберу к себе на полочку.
«мо(ї)»… «мо(ї)й» ─ чтобы до полного блеска.
Зірки – це те,що завжди приваблює наш зір. Але навіть очам лише здається, що вони їх бачать. Вони не досяжні. Світло від багатьох з них – лише спогад Всесвіту про те, що вони були колись…. Ти – ніби зірка на небі: недосяжний, хвилюючий і … той,що не збудеться ніколи. Ти, як сяйво зоряне, лише спогад… Добре, що йде сніг. Небо вкрито пухнастими хмарами і сніжні хлоп’я , ніби пух, застелять твої сліди. Вітер ще деякий час буде нашіптувати мені твоє ім’я, але згодом, навіть я його забуду… Іноді, підіймаючи свій погляд у небо и, побачивши яскраві зорі, я ніби щось згадаю… серце на вдиху на мить зупиниться, тоненька ниточка спогад промайне в думках… але разом з видихом повернеться спокій та тиша в думках… Прощавай, моя не здійсненна зірка!
Це невеличка замальовка ... на тему не здійсненності. Вибач,що прозою)
Ти молодець! гарні рядки!!!
Юля, добрый вечер!))) Сказочное стихотворение! До сих пор под впечатлением))) Желание ЛГ пожелать безмятежных чувств счастья, радости. И, пусть ничего не омрачит союз ЛГ. Чем больше счастливых людей - тем светлее мир.
Есть одна старая добрая песня к Вашему стихотворению, но это по желанию автора.)))
Успехов Вам, прекрасных пожеланий ЛГ!
Конечно не о нас! У нас-то с Вами, Анатолий, сколько общего-то: стихо-стихия, любовь к жизни и животным...
Улыбнитесь - немножко шучу СПАСИБО за отклик!
Всю жизнь свою к тебе тянуться буду,
Ты мой родной, любимый, просто мой!
И никогда тебя не позабуду,
ведь вижу без тебя всю жизнь - пустой...
Мои все мысли о тебе, - как жажда,
я ощущаю то, что ты - ничей!
Я - только вспоминание однажды,
а ты - ты мой живительный ручей...
Ты -шепот снов мечтательных и дивных,
я - взгляд, зовёт что в прошлый час,
в плену покрова льда сверхсильном,
зима укрыла то, что ...нету нас!
Юлечка! Как поняла, так и написала...
Только мне хотелось местоимения писать с большой буквы...
Всего доброго!
Юленька!Я слышал, что сразу за зимой приходит иногда весна, злые льдины тают, а из их плена освобождается...сама любовь... Я этого желаю твоей ЛГ!А тебе - просто счастья и любви!)))
Той ранок таким був
немислимо свіжим,
гойдались росинки вздовж
стежки сильніше,
а поблизу хвіртки цвіли
маргаритки,
і равлики грілись у
ліжечку квітки.
А тут, по калюжі, так
легко, відважно
в далекі краї плив
кораблик безстрашно
із аркуша ще не старої
газети,
в якій друкували поеми
поети.
І сонце яскраве, і вітер
попутний
вітрило оббризкали вмить
перламутром,
Світилися в серці
відрадні надії,
і ранок був свіжим, і
купчились мрії.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.