Автор: Ольга Кириленко
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2015-03-19 16:28:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Моя Країно, моя рідна!
Тяжкий для тебе випав час.
Страшна війна, гнила, гібридна
Зненацька всіх торкнулась нас.
Ти стогнеш, мила, як же важко
Ділить мені твою печаль!
Синів, орлів своїх відважних
Втрачаеш кожну мить , на жаль.
Непрохано, як ворон чорний,
Відкривши карти всі свої,
Російський брат наш, так би мовний,
Напав на терени твої.
Горить Донбас і гинуть люди
Хоронять матері дітей,
Але ненавистний Іуда
Не відхрестився від ідей.
В його амбіціях звіриних –
Спинити сердця твого стук.
Поставить всіх нас на коліна
Забравши все до хижих рук!
Та не здолать тобі, сволото,
Дух українців, так і знай!
Вертайсь в Москву, в своє болото,
А нас ти ліпше не чіпай.
Бо прийде час і прийде дата,
І будеш ти горіть в огні!
Страшною стане твоя плата
За всі діянія твої.
История cоздания стихотворения:
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
У меня выступают слезы от
ваших строк. Спасибо! Вы очищает душу!!! |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 05:58:31 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |