Автор: Педченко
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-09-21 22:19:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Із будяків не зробиш хліб...

Ми стали поколіннями війни
Усі, без винятку...
як наші пращури віками...
і це зробили, не примарні вороги,
а ті що звалися братами.
Ті що приходили у дім,
Відпочивали у Криму й Карпатах.
Ті, з ким ділили ми свій хліб,
і справжню суть чию,
ми не хотіли помічати.
Вони лукаво посміхалися у слід,
і зверхньо говорили із "молодшим братом"
і обкрадали хату, і плювали в хліб...
А ще казали, що ми мусимо мовчати.
Хто не мовчав, тих хто незгоден був,
гноїли в болотах Сибіру...
А ми?... Не помічали,
що пробрався в хату звір,
Віками там безчинства чинить.
Мовчали мов у забутті...
допоки нас не розбудили вибухи снарядів...
прокинулись-країну стали рятувати.
Ми Переможем, відбудуєм все,
Заколосятся знов хліби у полі.
Повернеться Донбас і Крим...
і різнотрав`ям засміється Дике поле.
Все буде й пісня і дитячий сміх.
І сльози радості, і щастя Перемоги...
Та пам`ятати браття слід:
Із будяків не зробиш хліб,
із ворогів - братів не буде!

История cоздания стихотворения: